Зараз вам справді є з чого вибрати: як змінився ринок аудіокнижок в Україні
Український ринок аудіокниг продовжує зростати разом із книжковим ринком загалом. Якщо до повномасштабного вторгнення вибір україномовних аудіовидань був доволі обмеженим, то сьогодні слухачам доступні вже тисячі найменувань – від сучасних вітчизняних авторів до світових бестселерів. Про те, що сприяло розвитку галузі, які книжки зараз найчастіше обирають українці та чи загрожує ринку штучний інтелект, в ефірі Радіо Хартія розповіла Катерина Аврамчук, директорка першої української аудіокнигарні «Абук».
Після 2022 року українська книжка зайняла своє місце на ринку
На думку Катерини Аврамчук, нинішнє зростання інтересу до аудіокнижок є частиною ширшого процесу розвитку українського книжкового ринку. Одну з головних причин експертка вбачає в зникненні російської книжкової продукції, яка роками домінувала в багатьох сегментах.
За її словами, до повномасштабного вторгнення українським видавцям було важко конкурувати з російськими виданнями, які потрапляли на український ринок великими накладами та коштували дешевше.
«Основна причина – це те, що з 2022 року з України пішла російська книжка, принаймні офіційно. До того ринок був завалений російськими виданнями, вони коштували дешевше, бо ринок був набагато більший. Тому українська книжка просто почала посідати те місце, яке б вона мала займати весь час до того», – говорить Аврамчук.
Вибір аудіокнижок зріс від кількох сотень до кількох тисяч
Ще кілька років тому охочі слухати книги українською просто не мали з чого обирати. До повномасштабного вторгнення, говорить Аврамчук, на ринку існувало лише кілька сотень якісних аудіокнижок.
«100–200 ліцензійних книжок в хорошій якості – це дуже мало», – каже Аврамчук.
Сьогодні ж ситуація кардинально змінилася. Українські платформи пропонують уже тисячі назв, серед яких як вітчизняні автори, так і переклади світових бестселерів.
«Зараз, якщо ви хочете слухати аудіокнижки українською, вам справді є з чого вибрати. Записано переважно всі популярні тайтли – починаючи від українських авторів і закінчуючи умовним Стівеном Кінгом», – говорить Аврамчук.
Саме поява великого вибору, на думку Аврамчук, стала одним із ключових чинників популяризації аудіоформату.
Українці обирають українців
Попри широкий вибір та доступ до якісних світових бестселерів, найбільшим попитом сьогодні користуються саме українські автори. За словами Аврамчук, дев’ять із десяти найпопулярніших книжок минулого року були написані українцями.
Серед авторів, яких експертка радить слухачам, – Іларіон Павлюк, Павло Дерев’янко та Макс Кідрук.
«Я би радила починати з книжок Іларіона Павлюка – «Я бачу, вас цікавить пітьма» або «Танець недоумка». Ще один військовослужбовець – Павло Дерев’янко з трилогією «Аркан вовків», яка майже рік перебуває в топ-5 найпопулярніших книжок. Також дуже рекомендую Макса Кідрука і його «Колонію». Це, до речі, найдовша аудіокнига, яка у нас є», – каже Аврамчук.
Окремо вона відзначає популярність книжок, озвучених самими авторами.
«Книжки Жадана дуже популярні, тому що людям подобається те, як він відчуває свій текст», – говорить Аврамчук.
За її словами, далеко не кожен автор готовий працювати перед мікрофоном так само впевнено, як із текстом. Проте коли авторське озвучення вдається, воно часто стає додатковою перевагою для слухачів.
Штучний інтелект поки не живих дикторів… поки що
Попри стрімкий розвиток технологій, Аврамчук не вважає, що найближчим часом штучний інтелект зможе витіснити професійних дикторів. За її словами, українські мовні моделі поки що значно поступаються англомовним аналогам, а якість автоматичного озвучення потребує додаткового доопрацювання. Крім того, штучному інтелекту бракує головного – здатності передавати емоції твору.
«Я не вірю, що штучний інтелект у найближчі 10–20 років зможе настільки відчути емоції тексту, як це може зробити жива людина. В озвучці художньої літератури має значення те, як її читають», – сказала Катерина Аврамчук.
На її думку, технології можуть допомогти ринку пришвидшити виробництво контенту, однак саме емпатичність, здатність передавати інтонації, настрій і переживання персонажів ще довго залишатимуться перевагою живого читання над штучно згенерованим голосом.
