Обкладинка подкасту: Резерв без рівності: чому ветерани знову йдуть до війська першими
    Фото: Мінветеранів / Instagram

    Резерв без рівності: чому ветерани знову йдуть до війська першими

    Антон Алохінссон

Громадська організація «Принцип» презентувала дослідження про ветеранів і ветеранок у резерві. Автори проаналізували міжнародний досвід, українське законодавство та провели глибинні інтерв’ю з військовими. Чому нинішня система резерву виснажує одних і тих самих людей і що потрібно змінити, аби вона стала справедливою та ефективною — в ефірі Радіо Хартія розповіла Анна Пашкіна, експертка Департаменту політики військового персоналу у правозахисному центрі для військових ГО «Принцип».

0:00 0:00

Чому поточна система резерву виснажує ветеранів

Анна Пашкіна розповідає, що нинішня модель військово-оперативного резерву автоматично зараховує демобілізованих ветеранів до бойового резерву.

«Людина відслужила кілька років, повернулася до цивільного життя, але закон одразу каже: у разі нової війни ти знову підеш першим», — окреслює проблему вона.

За її словами, така практика не враховує потреби ветеранів у відновленні перш ніж вони зможуть повернутися з резерву до чинної армії:

«Це відбувається не тому, що людина хоче чи добровільно підписує контракт, а тому, що законодавство закріплює пріоритет для тих, хто має бойовий досвід. Їхній сусід чи колега без досвіду стоятиме в черзі значно далі», — каже Пашкіна.

Вона нагадує, що під час російського вторгнення 2022 року першими були залучені саме резервісти, які дали час цивільним без досвіду пройти підготовку:

«Але ця система не може працювати вічно. З 2014 року одні й ті самі люди постійно повертаються на фронт. Це виснажує їх і потребує компенсації — гарантій, часу на відновлення та фінансових стимулів», — підкреслює експертка.

Що потрібно змінити у нинішній системі резерву

Пашкіна вважає, що резерв має поступово розширюватися за рахунок цивільних, які готові добровільно підписати контракт резервіста.

«Держава повинна дати їм підготовку і гарантії. Інакше навантаження завжди падатиме на тих самих ветеранів, у яких просто немає вибору — після звільнення вони в обов’язковому порядку туди зараховуються, їх не запитують, чи вони цього хочуть», — каже вона.

Фото: Мінветеранів / Instagram

Експертка також наголошує на необхідності закріпити мінімальну відстрочку від зборів для демобілізованих:

«Ветерани говорили дуже конкретно: їм потрібен хоча б рік, щоб відновити контроль над цивільним життям — знайти роботу, налагодити стосунки, відновити здоров’я. Закон цього не враховує», — пояснює Пашкіна.

Ще однією проблемою вона називає відсутність відповідального органу за формування резерву:

«Ніхто не хоче брати на себе цю функцію, і тому резерв досі сприймається як другорядне питання. Ми рекомендуємо визначити конкретний підрозділ у структурі Міністерства оборони, який буде відповідати за стратегічні цілі та планування», — підсумовує експертка.

Графічний елемент: мікроавтобус

Підтримайте радіо

Ми існуємо завдяки вашій підтримці.
Станьте нашими підписниками на патреоні та підтримуйте нас донатом на банку.
Або за реквізитами:
ЄДРПОУ 45784628
IBAN UA273515330000026002045916262,
призначення «Добровiльне пожертвування на проєктнi витрати».


Дякуємо, що ви з нами!