Повернення з фронту не означає повернення до колишніх стосунків – психологиня про сексуальне життя після війни
Тривалі розлуки, бойовий досвід, поранення та постійний стрес можуть змінювати відчуття близькості, сексуальність і спосіб взаємодії між захисниками та їхніми партнерами. Водночас такі зміни не обов’язково свідчать про кризу у стосунках. Про те, чому труднощі можуть виникати навіть у міцних парах, як відновити фізичну та емоційну близькість і коли варто звернутися по допомогу до фахівця, в ефірі Радіо Хартія розповіла психологиня Марина Діденко.
Інтимність – це не лише секс
Марина Діденко каже, що сексуальність тісно пов’язана з відчуттям безпеки, довіри та емоційного контакту. Саме тому тривалий стрес може впливати на інтимне життя по-різному: в одних людей знижується сексуальний потяг, в інших – виникає потреба в фізичному розвантаженні.
«Хтось при стресі відчуває зниження лібідо, а хтось, особливо після виходу з бойових завдань, навпаки – нагальну потребу сесуальної розрядки», – каже Діденко.
Втім, говорить психологиня, близькість не варто зводити лише до сексу. Йдеться також про довіру, доторки, обійми, спільний побут та відчуття емоційної присутності поруч із партнером. Але, щоб вибудувати такі довірчі стосунки, потрібен час.
«Коли я постійно в стані настороженості, мені точно потрібен час для того, щоб ця близькість, довіра, розслабленість повернулись», – говорить Діденко.
Повернення з фронту не означає миттєвого повернення до колишнього життя
Однією з поширених помилок, за словами фахівчині, є очікування, що після повернення з фронту чи тривалої служби стосунки автоматично стануть такими, як були раніше. Насправді й військовий, і його партнер за цей час змінюються, набувають нового досвіду та починають по-іншому дивитися на певні речі. Тому відновлення близькості часто починається із повторного знайомства одне з одним.
«Це не про те, що пройшла любов чи пройшли почуття. Це про те, що нам потрібен час на знайомство з новою версією себе і знайомство з партнером або партнеркою», – каже Діденко.
На її думку, провідну роль у цей період відіграє відверте спілкування. Водночас саме розмова часто стає найскладнішим кроком для людей, які звикли тривалий час стримувати власні емоції.
«Дуже важливо підтримувати близькість через спілкування, обговорення переживань, через якісь ритуали, коли ми говоримо один з одним. Іноді це найважче, бо коли втомлений і виснажений, хочеться закритися», – говорить Діденко.
У цей період, додає вона, важливо не поспішати з висновками та не сприймати тимчасове віддалення як ознаку втрати почуттів.
«По-іншому» не означає «гірше»
Окремо психологиня звертає увагу на те, що після бойового досвіду, поранення та пережитого стресу можуть змінюватися не лише стосунки, а й сприйняття власного тіла та сексуальності.
«Тема сексуальності – в принципі табуйована. Ми ніби вже трішки почали про це говорити, але все одно незручно. А тут треба визнати, що в тебе щось змінюється, щось, можливо, не виходить. Твоя сексуальність, бажання чи сексуальний акт не такі, як були раніше», – говорить Діденко.
За словами фахівчині, багатьом захисникам та захисницям складно прийняти ці трансформації, особливо якщо вони пов’язані з пораненнями, опіками, ампутаціями чи іншими фізичними наслідками бойових дій. Однак зміни не варто автоматично розцінювати як втрату.
«Не такі, як були раніше, це не значить погані. Це просто змінені, але інколи оцю зміну важко прийняти», – каже Діденко.
Вона пропонує дивитися на цей процес не як на «втрату сексуальності», а як на її переосмислення та поступове відкриття в нових умовах.
«Є такий термін – «сексуальне перевідкриття». Коли є певні травматичні ушкодження, потім починається адаптація. Людині потрібно заново відкрити свою сексуальність, більше приділяти уваги своїм емоціям, комунікації, різноманітності сексуальних практик, задоволення», – каже Діденко.
Важливо не сприймати труднощі як щось ненормальне або сороміцьке, адже вони є поширеною реакцією на досвід війни.
ВЛК, лікування та виплати: які скарги найчастіше надходять до Офісу військового омбудсмана
Після війни проблема не зникне, тому за необхідності треба звертатися по допомогу
Якщо труднощі не вдається подолати самостійно, психологиня радить не відкладати звернення до фахівців. Залежно від ситуації це може бути психолог, психотерапевт або сексолог. Також сьогодні в Україні працюють різноманітні програми сексуальної реабілітації для військових і ветеранів. Крім того, отримати первинну інформацію можна через спеціалізовані анонімні сервіси, наприклад, чат-бот з питань сексуальної реабілітації Recovery.Sex.life.
«Головне – не боятися звертатися по допомогу. Коли болить зуб, ми ходимо до дантистів, бо відчуваємо цей біль. А тут намагаємося самі для себе це зам’яти», – каже Діденко.
Марина Діденко говорить: після завершення війни ці питання нікуди не зникнуть. Тому і захисникам, і їхнім партнерам варто бути готовими до того, що відновлення близькості потребуватиме часу, терпіння та відкритої розмови.
