У Харкові закликають донорів планувати здачу крові: найбільша потреба — у негативних групах
У Харківському обласному центрі служби крові закликають мешканців регіону регулярно планувати донації та не чекати оголошень про дефіцит. Найбільша потреба залишається у донорах із негативним резус-фактором, а стабільну роботу системи забезпечують саме постійні донори. Водночас після початку повномасштабної війни частка регулярних донорів у Харківській області зросла до 70%. Про це в ефірі Радіо Хартія розповіла Олена Малигон, директорка Харківського обласного Центру служби крові.
«На жаль, нестача донорської крові — це таке поняття, яке виникає постійно, коли люди перестають планувати свою донацію кожні два місяці. Ми запобігаємо дефіцитним станам завдяки акціям. Тому кожного донора просимо планувати свою донацію і приходити в центр крові для того, щоб разом із нами рятувати життя. Це досить кропітка праця і залежить вона саме від планування», — каже Малигон.
За її словами, донором може стати будь-який громадянин України віком від 18 років, який не має протипоказань за станом здоров’я.
«Донором може бути громадянин України, який досяг 18 років, має бажання стати донором і не має соматичних захворювань. Людина може звернутися до центру крові на Клочківській, 366 або до пункту в ТРЦ “Нікольський” та стати донором. Кров можна здавати кожні 60 днів. Дуже важливо саме планувати донації, тому що стихійне донорство — не найкраща практика. Кров має обмежений термін придатності, тому робота центру крові базується на правильному плануванні», — говорить Малигон.
Для організації стабільного потоку донорів у центрах крові працюють спеціальні рекрутингові підрозділи.
«В Україні вже діє державна стратегія добровільного безоплатного донорства. Тому в кожному центрі крові створені рекрутингові центри, які займаються залученням первинних донорів та організованих колективів. Їхнє завдання — забезпечити стабільне донорство і не допускати дефіциту компонентів крові», — каже Малигон.
Найбільша потреба традиційно залишається у донорах із негативним резус-фактором.
«Найбільша потреба, звісно, у донорах негативних груп крові, тому що в популяції таких людей завжди менше. Влітку кількість донорів традиційно зменшується: люди їдуть на відпочинок, починаються польові роботи, скорочується кількість виїзних акцій. Відповідно, якщо загальна кількість донорів знижується, то і донорів негативних груп стає менше», — говорить Малигон.
Тестування на ВІЛ для військовослужбовців: як пройти і чому це важливо
Водночас у Харкові відзначають зростання кількості постійних донорів після початку повномасштабного вторгнення.
«Харківський донорський фронт із початку війни стає лише потужнішим. Багато людей долучаються до донорства. Водночас частина постійних донорів, які здавали кров від початку повномасштабної війни, змушені брати тривалі перерви через зниження рівня гемоглобіну та заліза. Саме тому нас рятують первинні донори, які приходять на заміну та поступово стають постійними донорами», — каже Малигон.
У центрі наголошують, що регулярне донорство є запорукою безпеки пацієнтів.
«Постійні донори — це безпека і якість для пацієнта. Якщо людина регулярно здає кров, навіть дві-три донації на рік, вона систематично проходить обстеження, і ми розуміємо, що цей донор здоровий. Це дає впевненість у безпечності компонентів крові для пацієнтів», — говорить Малигон.
Перед кожною донацією донори проходять лабораторне обстеження.
«Кожен донор обов’язково обстежується на чотири інфекції: гепатит В, гепатит С, ВІЛ та сифіліс. Визначаються група крові та резус-фактор. Донори можуть отримати результати аналізів як у паперовому, так і в електронному вигляді через спеціальний чат-бот», — каже Малигон.
За словами директорки центру, культура донорства в регіоні поступово змінюється.
«До війни частка кадрових, тобто постійних донорів, становила близько 30%. У 2026 році цей показник вже досяг 70%. Це дуже хороший результат, адже більшість донацій зараз забезпечують саме постійні донори, які долучилися до донорського руху після початку повномасштабної війни», — говорить Малигон.
У Харківській області налічується понад 3800 почесних донорів, а лише цього року це звання отримали ще 26 людей.
«Головна мета донорства і в Європі, і в Україні — це добровільне безоплатне донорство. Саме тому зараз багато уваги приділяється формуванню культури донорства через роботу громад, соціальні мережі, рекрутингові центри та просвітницькі кампанії», — каже Малигон.
Також директорка наголосила, що система забезпечення кров’ю під час війни працює стабільно завдяки координації між центрами крові та лікарнями.
«На рівні держави створено систему координації роботи центрів крові. Усі центри повинні мати семиденний запас компонентів крові, а лікарні формують власні банки крові. Якщо виникає дефіцит після масованих обстрілів, нам допомагають колеги з інших регіонів через Український центр трансплант-координації. Але форс-мажорних ситуацій, коли ми не могли забезпечити потреби Харківщини, не було», — говорить Малигон.
Наразі Харківський обласний центр служби крові працює як у стаціонарному форматі, так і через виїзні бригади.
«У нас працюють три виїзні бригади. Центр крові на Клочківській, 366 приймає донорів з понеділка по суботу, також працює пункт у ТРЦ “Нікольський”, а виїзні бригади регулярно відвідують громади області. Наше головне завдання — зробити донорство максимально доступним і комфортним для кожного охочого», — сказала Олена Малигон.
