Мінна небезпека, балістика і дрони: чому пляжі Одещини залишаються закритими
Попри початок курортного сезону, узбережжя Одещини залишається небезпечною територією через мінну загрозу та ризик ракетних ударів. У Кароліно-Бугазькій громаді наголошують: море не є безпечним для відпочинку, а роботи з розмінування акваторії досі не проводилися. Водночас люди продовжують приїжджати на узбережжя, попри заборони та попередження.
Про це в ефірі розповіла заступниця Кароліно-Бугазького сільського голови Світлана Білоциценко.
Мінна небезпека на узбережжі
У громаді встановили попереджувальні таблички про заборону перебування на пляжах та ризик мінної небезпеки. Водночас посадовиця визнає, що повністю обмежити доступ людей до моря неможливо.
«На пляжах і прибережній території встановлені таблички, які попереджають про мінну небезпеку. Але люди втомилися від хронічного стресу і прагнуть психологічного розвантаження. Коли вони бачать спокійне море, виникає ілюзія абсолютної безпеки. Насправді море зараз дуже обманливе, адже міни під водою не видно. Ми не можемо поставити фізичний паркан уздовж усього узбережжя, тому головним інструментом залишається постійна роз’яснювальна робота», — каже Білоциценко.
За її словами, до інформування відпочивальників залучають також представників туристичного бізнесу.
«Ми працюємо з керівниками баз відпочинку, звертаємося до них із проханням пояснювати гостям усі ризики та необхідність берегти себе. Людина, яка приходить на пляж, може натрапити на міну, тому що ці території не обстежені. Саме тому не варто відвідувати такі місця», — говорить Білоциценко.
Узбережжя залишається закритим
У громаді кажуть, що відкриття або закриття пляжів не належить до повноважень місцевої влади.
«Рішення про відкриття чи закриття узбережжя ухвалює військове командування та Одеська обласна військова адміністрація. Ми перебуваємо на зв’язку з військовими та ДСНС цілодобово, але гарантувати безпеку людям не може ніхто», — каже Білоциценко.
Роботи з розмінування морської акваторії поки не проводилися.
«Зробити море безпечним наразі неможливо. Це несанкціоновані пляжі, скрізь діє заборона. Роботи з розмінування акваторії ще не проводилися. Під водою можуть знаходитися протидесантні міни, а загроза висадки десанту залишається постійною», — говорить Білоциценко.
Патрулі контролюють узбережжя
Попри заборону, люди продовжують відвідувати пляжі. Контроль за ситуацією здійснюють спільні патрулі.
«У нас немає повноважень самостійно запроваджувати штрафи. Але на території громади працюють спільні патрулі поліції, представників ТЦК та військових. Вони регулярно проводять рейди на узбережжі та просять людей залишити небезпечні зони. За ігнорування законних вимог правоохоронців може наставати відповідальність», — каже Білоциценко.
Холера, забруднення та міни: що загрожує відпочивальникам на водоймах Харківщини
Безпекова ситуація залишається складною
Громада продовжує жити під загрозою постійних атак.
«Як і кожна прифронтова громада, ми переживаємо дуже складний період. Тривоги лунають щодня, вибухи також відбуваються майже щодня. Останнім часом ворог особливо активно атакує наш регіон. Ми не можемо гарантувати людям безпеку, тому що постійно є ризик ракетних і дронових ударів», — говорить Білоциценко.
Вона також нагадала про надзвичайно короткий час реагування під час повітряних атак.
«Час підльоту балістичних ракет з Криму становить буквально одну-дві хвилини. Саме тому ми не можемо говорити про повністю безпечний відпочинок на узбережжі», — каже Білоциценко.
Відпочинок можливий лише на території баз і санаторіїв
Попри всі ризики, туристи продовжують приїжджати до громади. Для них облаштовують альтернативні варіанти відпочинку.
«Люди можуть відпочивати на території баз відпочинку та санаторіїв. Зараз активно облаштовуються басейни, у тому числі з морською водою. Саме такі формати відпочинку є найбільш безпечними в нинішніх умовах», — говорить Білоциценко.
Сезон ускладнюють і погодні умови
Окрім безпекових викликів, громада стикається з наслідками несприятливої погоди.
«Цього року погода нас не радує. Для нашого регіону нетиповими стали часті дощі. Через це дуже постраждали фруктові культури. Наприклад, черешня подекуди починає псуватися ще до того, як встигає дозріти», — каже Білоциценко.
Громада приймає переселенців
Попри складну ситуацію, до Кароліно-Бугазької громади продовжують переїжджати внутрішньо переміщені особи.
«До нас приїжджають люди, які були змушені залишити свої домівки. Частина з них знаходить роботу на території громади. Лише у Кароліно-Бугазі працевлаштувалися понад десять переселенців. Люди продовжують жити й працювати тут, попри всі труднощі», — сказала Світлана Білоциценко.
