Епізоди не знайдено

• 24 Лютого 2026 Епізод

  Радіодіалог. Михайло Озеров про Харківський театр ляльок під час перших місяців повномасштабного вторгнення

  Нині Михайло Озеров служить в бригаді «Хартія». А до повномасштабного вторгнення він працював в Харківському театрі ляльок актором і режисером, ставив вистави для дітей та дорослих. 24 лютого 2022 року театр став укриттям. Михайло розповідає про волонтерський хаб «Лялькова оборона», про те, що означало рішення залишитися в Харкові, і як змінюється відчуття дому, коли місто щодня під обстрілами.
• 20 Лютого 2026 Епізод

  Радіочитання. Юлія «Тайра» Паєвська читає уривок зі своєї книжки «Воля»

  Юлія «Тайра» Паєвська читає уривок зі своєї книги «Воля», над якою працює зараз, і яку, ймовірно, світ побачить вже навесні.

  У різдвяному етері Радіо Хартія Юлія розповіла: «Я почала писати про полон, але без передісторії багато речей були б незрозумілими. Тому пишу і про сім’ю, і про те, як виросла. Це потроху розростається. Обожнюю цей процес навчання: я пишу книгу і водночас вчуся писати книжки».

  Для слухачів прозвучить особливий уривок — спогади про Майдан, досвід протестів і роботу медика у найгарячіші дні Революції Гідності.

  Саунддизайн — Сергія Кулаєнка.

Епізоди не знайдено

• 12 Березня 2026 Епізод

  «Перебендя»: весна, Шевченківська премія та Володимир Івасюк

  Цього разу розмова буде точитись навколо Шевченківської премії, зокрема поговоримо  про лауреятку Оксану Дмітрієву, також згадаємо інших переможців:  виставковий проєкт “Алла Горська. Боривітер”, документальний роман Олега Криштопи та романтичну трагікомедію Павла Острікова.

  Трохи запізніло, але втім натхненно, відмітимо народини феномену української естради – Володимира Івасюка. Все це щедро приправлено доброю музикою, новинами і цікавинками.
• 05 Березня 2026 Епізод

  «Перебендя»: народини Леся Курбаса і Лесі Українки, затишне ретро та музика військових

  Цього разу Павло Савєльєв і Діна Чмуж будуть закликати весну та відзначати річницю народження двох видатних українців — Леся Курбаса і Лесі Українки. Мова йтиме про те, що їх об’єднувало і відрізняло.

  Також у випуску знайдеться місце і для затишного українського ретро, свіжих музичних новин з усього світу та доброї музики. Гостем програми стане поет, музикан, волонтер і військовослужбовець Олег Каданов.

Епізоди не знайдено

• 31 Січня 2026 Епізод

  «Не шукай вечорами»: живий виступ гурту «Мертвий півень» разом із Жаданом та Турчиновим

  Сергій Жадан і Євген Турчинов повідомляють, що першй місяць зими майже завершився. Онлайн до них приєднується Олександра Ганапольська з гурту Tember Blanche. А в студію після концерту приходить гурт «Мертвий півень», щоб заспівати з Жаданом “Переваги окупаціного режиму” наживо. 
• 10 Січня 2026 Епізод

  «Не шукай вечорами» – пісні, які неможливо забути. Ефір із Вакарчуком

  Сергій Жадан і Євген Турчинов читають повідомлення слухачів , в яких завжди багато любові до радіо і музики,  й ставлять пісні, які неможливо забути або розлюбити. Онлайн до них приєднується Святослав Вакарчук. А в студію приходить тромбоністом гурту «Жадан і собаки» Олександр Меренчук 

• 12 Січня 2026 Епізод

  Боуї, Сінатра, Фіцджеральд: чому всі співають Брехта? Розмова з Юрієм Гуржи

  У першому випуску «Морського бою» Сергій Жадан і Юрій Гуржи рухаються за координатами: джаз, театр і політика – на тлі війни, пам’яті та культурної спадщини. Ключ до розмови — Бертольд Брехт і його поетична та театральна, а головне — етична спадщина. Коли митець може прагнути поразки своєї країни та чи можливий «російський Брехт»? Жадан багато працює з перекладами віршів Брехта, Гуржи — композитор музики до вистави за цими текстами. Тож Брехт для них — добре знайомий «провідник». Веймарська Німеччина, «червоний» Харків, зламані історії та альтернативні, які могли б статися – якби не терор і знищення. Окрема лінія — сто років українського джазу, джаз «для лівих і правих». Розмова записана 12 листопада перед допрем’єрним показом «Діалектики тиші» — спільного проєкту Сергія Жадана, Юрія Гуржи і Харківського театру імені Тараса Шевченка «Березіль». Що стається, коли на одній сцені перетинаються Брехт — і Курбас?

• 07 Жовтня 2025 Епізод 9

  Людина після війни: чи втрачене майбутнє

  У розмові з польським журналістом Войцехом Тохманом говоримо про життя «після війни»: чим відрізняється примирення від пробачення, чому справедливість має передувати будь-яким домовленостям і як досвіди Боснії та Руанди відгукуються в Україні. Обговорюємо складні вузли польсько-українських стосунків і вплив пропаганди
• 09 Вересня 2025 Епізод 8

  Нова військова культура: як змінюється українська армія

  Що таке нова військова культура? Чи буде найголовнішою в ній людина? За яких умов героїзм на фронті стане винятком, а не буденністю? Якою нову армію бачать молоді люди, які одночасно служать і змінюють військо? Яким є місце жінки в українській армії, а яким було 100 років назад?

  Олена Гусейнова поговорила з Віталієм Скальським, військовослужбовцем «Хартії» та істориком, Лізою Жаріковою, військовослужбовицею, музиканткою, поеткою, та військовослужбовцем і викладачем Андрієм «Математиком».

• 27 Січня 2026 Епізод 17

  «Поки ми тут, усе буде гаразд»: Стус як спосіб пояснити Україну сьогодні

  У цьому випуску «Харківської школи романтиків» Олена Гусейнова і Сергій Жадан мовлять з Мистецького арсеналу в Києві – з виставки «Поки ми тут, усе буде гаразд», присвяченої Василю Стусу. Їхня розмова швидко виходить за межі біографії: як ми звикли «заливати бронзою» шістдесятників, чому шкільний офіціоз часто віддаляє від читання, як побачити в цьому поколінні живих людей – через фото, предмети, голоси. Розмова про письмо, переклад і відповідальність автора перед словом — у складних історичних і людських обставинах. У фокусі не лише постать Василя Стуса, а й ширший контекст покоління, мови та літературної традиції, в якій формувався цей досвід.
• 20 Січня 2026 Епізод 16

  Харків, ТНМК і вертеп як культурна сцена

  Перший цього року випуск «Харківської школи романтиків» – розмова Сергія Жадана й Олени Гусейнової про Різдво як сюжет, який щоразу відкривається по-іншому. Говоримо про різдвяну літературу й поезію, читаємо тексти вголос і розбираємо, як одна історія вміщує ніжність, тривогу, віру й сумнів. Богдан-Ігор Антонич, Юрій Андрухович, Ігор Римарук, Максим Рильський, а також Бертольт Брехт – як приклад несподіваної оптики на класичний різдвяний мотив. Друга частина виходить у різдвяний Харків – міський простір під час війни, вертеп як жива традиція й маркер присутності. Розмова завершується в Харківській опері на вертепі «Танка на Майдані Конго» – з коротким діалогом із Фаготом і Фоззі про формат, який поєднує театр, музику й підсумок року.

• 31 Травня 2025 Епізод 5

  Нові середні віки: як вижити у часи війни і масової культури

  Масова культура, з її здатністю створювати прості й доступні продукти, стає свідком та каталізатором цих змін, зменшує відстань між знанням та розвагою.
  Втім середні віки — це також час Великої хартії вольностей.

  Час, коли проступали уявлення про сучасні права і свободи. Про фундаментальність прав людини та необхідність їх захисту, навіть зі зброєю в руках. Зрештою в цьому контексті постає питання про нову військову культуру, коли моральний імператив не в правилах, а в доброчесності, яка може бути сформована тільки спільнотами.
  Поміркуємо, як нам вижити в «нові середні віки».
• 14 Березня 2025 Епізод 4

  Похід на Москву: як українські рицарі почали писати про себе

  І знову — про гідність та потребу здобувати й захищати власні права та свободи, але тепер — через літературу.

  Щоби розказати про те, як Трістан шукав для короля Марка наречену і знайшов білокосу Ізольду, або чому Ланселот кохав королеву Ґвіневеру, дружину короля Артура, потрібна епохальна подія, скажімо, Хрестовий похід. Або похід на Москву. Тож, лицарі не пишуть від хорошого життя.

  Лицарський роман — літературний жанр, в який поміщається все життя лицаря, в деталях і подробицях: від стосунків із сюзереном і прекрасною дамою — до картин поєдинків, портретів ворогів і описів зброї, з якої ворогів долають. Ці романи не просто розвага для «бородатих лордів» та їхніх коханих, не середньовічний серіал із відкритим фіналом, а втілення мрії про щастя, справедливість та перемогу добра над злом.

• 13 Липня 2025 Епізод 7

  Ліна Костенко: У нашій літературі кожна людина потрібна | Частина третя

  Від Тичини до Кривцова: Ліна Костенко осмислює 100 років української поезії — із смутком, сміхом і точністю. Третя частина триптиху. Як війна змінила українську літературу і де зараз Тінейджер із «Записок українського самашедшого»? У завершальній серії великого інтерв’ю поет і поетка говорять про інших поетів і поеток. Тих, кого треба не просто читати, а вдумуватися в причини їхніх людських і авторських трагедій. Тих, кому нинішня війна або репресії ХХ століття не дали дозріти й дописати свої кращі твори. Зрештою, тих, хто продовжує писати сьогодні — в часи викликів інших, ніж у покоління шістдесятників, та, по суті, в тіні того самого ворога.
• 12 Липня 2025 Епізод 6

  Ліна Костенко: Не хочу грати в сатанинському спектаклі

  За що Григорій Кочур лаявся на Ліну Костенко, а Микола Бажан навпаки, хвалив? Про що був гнівний лист Дмитра Павличка до поетки? Чому Ліна Василівна шкодує про свій вірш до Павла Тичини? І чому наполягає: «а треба ставити себе на місце Дзюби»? Про це й інше — друга серія «триптиху» розмов Сергія Жадана з Ліною Костенко, записаних у листопаді 2024 та січні 2025 року для Радіо Хартія.

• 01 Лютого 2026 Епізод 12

  Радіо Хартія у Києві. Служба в НГУ, «Лава». Кокотюха, Кравчук, Романчук. «Крихітка» та «ВУЗВ»

  Тур Радіо Хартії в Києві. Живий публічний діалог зі сцени разом із Сергієм Жаданом і Оленою Гусейновою. Радіотур – це серія зустрічей у різних містах, де ми записуємо розмови з людьми, які формують сенси, ухвалюють рішення й працюють із реальністю без позолоти. Це про живий контакт, реакцію залу, чесні інтонації та можливість бути поруч із розмовою, а не десь «по той бік екрану». Учасники випуску: письменник Андрій Кокотюха; блогер Віталій Чепинога; актор Володимир Кравчук; гурт «Крихітка» і Саша Кольцова; гурт «Вхід у змінному взутті».
• 25 Січня 2026 Епізод 11

  Радіо Хартія у Дніпрі. Трамп, міжнародні заяви і музика наживо. Жадан і Собаки, Kurs Valüt та Вертеп

  У цьому випуску Радіо Хартія виходить на сцену Дніпровської філармонії – стартує радіотур «Країна поєднується мостами» і перший прямий ефір наживо з дніпрянами. Робота «зсередини» (джингли, рубрики, повідомлення від слухачів), і фірмова самоіронія ведучих: від розборок до пояснення, чому радіо досі працює як найпряміший міст між людьми. Розмова з Андрієм Дещицею про те, як читати хаос міжнародної політики й реагувати на заяви Трампа; коротка «експертиза» від Олександра Чижа; включення Сергія Плохія про Дніпро як «закрите місто» та його парадокси; історії Тимофія Хом’яка про те, як у 2000-х у місті вирощувалась культурна сцена. У фіналі – розмови про освіту, хаби, міську витривалість і сезонну депресію без занудства та музичний виступ.

• 29 Січня 2026 Епізод 13

  Світ у точці зламу: реальність, у якій Україна живе першою – Валерій Пекар

  Розмова Сергія Жадана з аналітиком майбутнього, стратегом і громадським діячем Валерієм Пекарем — це розмова про історичні паралелі й довгі процеси, які не зводяться до гучних заголовків: як імперії входять у фазу занепаду, чому прості відповіді про «кінець війни» не працюють і де насправді варто шукати ключі до майбутніх змін. Пекар говорить про логіку сценарного мислення, небезпеку зосередженості лише на Москві та про те, як досвід 1917 і 1991 років дозволяє інакше дивитися на теперішній момент – без ілюзій, але й без фаталізму.
• 27 Листопада 2025 Епізод 12

  Історія покоління, що зруйнувало радянську музику – Юрій Рибчинський

  Юрій Рибчинський згадує, як перші записи Beatles на рентген-плівках і французький шансон перевернули свідомість його покоління та стали фундаментом для нової української пісні. Від двомовного Києва, клубу творчої молоді й шістдесятників — до появи українського біту, романтичної естради й пісень, що руйнували радянську реальність краще за будь-які маніфести. У розмові з Сергієм Жаданом Рибчинський говорить про дружбу й співтворчість із Володимиром Івасюком, історію хітів, які змінювали долі, цензуру й «анексію» українського радіоефіру російським капіталом, а також про те, як формувалася плеяда українських зірок – від Зіброва до Поплавського. Музика тут постає як біографія, політика і спосіб опору, а наприкінці розмови звучить жива пісня про Київ, у якій особиста пам’ять зливається з міським хором голосів.

• 03 Лютого 2026 Епізод 19

  Кирило Верес: Фронт може змінитися за дві доби

  Розмова Сергія Жадана з командиром 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-22, Героєм України Кирилом Вересом. Про війну як процес, який можна і потрібно рахувати: ресурси, ефективність, масштабування підрозділів і роль командирських рішень. Чи можливо планувати війну без ілюзій, як змінюється тактика? І чому технології вже не «допоміжні», а визначальні. Говоримо також про мотивацію добровольців на четвертий рік повномасштабної війни, про офіцерів без класичної військової освіти, про роботизовані системи і межі можливого контрнаступу.
• 19 Липня 2025 Епізод 18

  Сергій «Балу» Жабюк: Натовський підхід, прусська школа і бойовий досвід «Хартії»

  Сергій «Балу» Жабюк вивчав НАТО як ворожу доктрину під час навчання у середині 90-х, а тепер впроваджує стандарти альянсу у бригаді «Хартія» і готується масштабувати цей досвід на весь корпус. Його погляд на НАТО, на побудову армії і процеси в ній змінився під час миротворчої операції в Косово. І відтоді став, як зізнається, «ярим євроатлантистом». Що таке стандарти НАТО, як вони пов’язані з прусською воєнною доктриною і з вермахтом, як з цими стандартами «Хартії» вдається тримати лінію фронту?

  «Філософія, яка має ключове значення в доктрині НАТО, називається Mission Command, децентралізоване командування. З урахуванням характеру ведення сучасної війни, вона набуває ще більшого значення. Ми не можемо діяти великими масами людей, тому говоримо про певну децентралізацію, про дії в складі малих підрозділів або малих груп. Це, відповідно, підвищує роль саме молодших командирів, тобто командирів на тактичному рівні, які мають бути навчені тактично і не боятися брати ініціативу на себе».

• 23 Січня 2026 Епізод 42

  Як народилась «Ніч»: розмова Сергія Жадана і Максима Делієргієва

  Сергій Жадан розмовляє з Максом Делієргієвим, військовослужбовцем бригади «Хартія» та режисером кліпу «Ніч». Розмова відбувається в Харківському метрополітені – просторі, який під час повномасштабної війни став укриттям, символом захисту й місцем спільного досвіду. Йдеться про зйомки кліпу, роботу команди, участь працівників метро, Харків без стереотипів і про саму пісню «Ніч», створену у співпраці з Тіною Кароль. «Ніч» – пісня, присвячена Харкову та людям, які проживають війну, чекаючи своїх коханих з фронту. Вона про темні проміжки життя, які неможливо пройти наодинці, і про силу близькості, що дозволяє витримати ніч – знаючи, що вона не вічна.
• 06 Січня 2026 Епізод 41

  Валерій Харчишин: Як виглядав український рок до того, як став мейнстрімом

  Сергій Жадан говорить із Валерієм Харчишиним – фронтменом гурту «Друга Ріка». Це відверта розмова про 90-ті, старт гурту, «Червону Руту», перші концерти й той шлях, яким українська музика виривалась із тіні російського шоу-бізнесу – часто всупереч моді, радіоформатам і “як треба”. У розмові багато сміху, гіркої правди й тих моментів, які лишаються з тобою надовго.

• 03 Вересня 2025 Епізод 10

  Ірина Цілик: Я стою у костюмі труни на вашій веселій вечірці

  Проза, поезія, анімаційний повнометражний документальний фільм, над яким працює переважно команда з Франції, – письменниця, кінорежисерка, дружина письменника і військовослужбовця Артема Чеха Ірина Цілик розповіла на зустрічі з читачами, чим займається зараз.
  У розмові буде і про особисте: як у Франції зреагувала на їхній прапор, що має такі ж кольори, як російський, як будувати стосунки, коли хтось із подружжя має досвід війни, чим вразив Харків. Звісно, у розмові багато віршів, які читає авторка.
• 16 Серпня 2025 Епізод 9

  Євгенія Подобна: Я не вірю в суди. Справедливість зараз роблять сили оборони

  Ця розмова Олени Гусейнової — з Євгенією Подобною, документалісткою, журналісткою, письменницею, однією з перших жінок, хто почала писати про жінок на війні. Чому важливо документувати цю війну і як це робити? Що говорить досвід Боснії, Хорватії та Сербії, які пережили війну? Чому для Євгенії не стали несподіванкою те, що відбулося на Київщині в лютому-березні 2022 року і чому вона знов пише книгу про Бучу? Вона не вірить у міжнародний трибунал, але вірить у справедливість, яку роблять Сили оборони і пояснює, чому не можна відкладати життя.