До усіх подкастів
Харківська школа романтиків
Подкаст

Харківська школа романтиків

Щотижня Олена Гусейнова і Сергій Жадан шурхотять книжковими сторінками, аби відштовхнутися від уже сказаного — і шукати свої відповіді на питання, які нас визначають. Справедливість, пам’ять, турбота, відданість, чесність, свобода — як ми свідчимо їх сьогодні, що вони означають? Співрозмовники не обіцяють універсальних відповідей, бо, за Костомаровим, знають: «Хто скаже сам на себе: "Я луччий од усіх і розумніший над всіх, усі мусять коритися мені і за пана мене уважати, і робить те, що я здумаю" — той согрішає первородним гріхом». Ведучі — Олена Гусейнова і Сергій Жадан Дивіться і слухайте на YouTube: @RadioKhartia та radiokhartia.com.

Ведучі - Сергій Жадан
Слухати на платформах
  • Обкладинка подкасту: Поезія під знаком традиції: Максим Рильський і Василь Мисик | Сергій Жадан
    Епізод 7

    Поезія під знаком традиції: Максим Рильський і Василь Мисик | Сергій Жадан

    «Вибране» Павла Тичини та Максима Рильського, укладене Леонідом Ушкаловим, і книжка спогадів Василя Мисика «...І цілий всесвіт допоміг нести» стали приводом для Сергія Жадана й Олени Гусейнової поміркувати про поетів, які вижили в епоху бур і катастроф. Про те, як сьогодні читати поезію, яка творилася під знаком традиції, — у черговому епізоді «Харківської Школи Романтиків». Максим Рильський — ключова фігура серед українських неокласиків. Його заарештували в 1931 році, він пробув під арештом кілька місяців. Після звільнення адаптувався до радянської літературної системи. Очолював Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії, отримав Сталінську та Ленінську премії. Творив на позір прийнятну для радянської картини світу поезію. Втім, попри тиск і здатність вписати свої вірші в рамки соцреалізму, Рильський залишався «поетом музеїв та бібліотек», а його письмо — витонченим та інтелектуальним. Василь Мисик — видатний модерніст. Його заарештували в 1934 році, він пережив радянські та нацистські табори. Повернувся до Харкова, до кінця 1950-х працював обліковцем у харківському трамвайному депо. До літературної роботи повернутися зміг тільки після 1956 року. Перекладав Шекспіра, Бернса, Кітса та перських класиків. Ці переклади мали особливе значення для української літератури: в них Мисику вдавалося протистояти радянським естетичним спрощенням. Його власна поезія — точна і стримана, в ній безпомильно відчитується неокласична традиція і звучить пронизливий досвід людини, яка вижила. Рильський і Мисик дивом зберегли себе. Їхні життєві та творчі історії — про виживання. Втім, вони були свідками епохи мистецьких пошуків та експериментів, літературної дискусії та творчих доктрин. Їхня присутність в українському культурному просторі ймовірно врятувала пам’ять про коротку епоху «перших хоробрих».
  • Обкладинка подкасту: Тарас Шевченко: бунт, свобода та літературні сни | Сергій Жадан, Олена Гусейнова
    Епізод 6

    Тарас Шевченко: бунт, свобода та літературні сни | Сергій Жадан, Олена Гусейнова

    Сергій Жадан і Олена Гусейнова цього разу перечитують «Щоденник» Тараса Шевченка та романізовані біографії В. Домонтовича про Пантелеймона Куліша та Миколу Костомарова, в яких Шевченко постає одним з героїв. «Дивне це непокірне покликання», — говорить в «Щоденнику» Тарас Шевченко про вірші, які писав. Перед тим Шевченко зізнається, що добре знав, що живопис — це його професія, його щоденний хліб, втім, замість того, щоб осягати таємниці живопису, він складав вірші. За ці вірші йому «ніхто й копійки не заплатив». Він же заплатив за них свободою. З цих віршів зроблені ми: наші уявлення про Україну, про «пресвітлий рай», «своє веселе поле», про нашу долю і славу.
  • Обкладинка подкасту: Ніка Кожушко і Гліб Бабіч: книжки вбитих митців | Жадан, Гусейнова | Харківська школа романтиків
    Епізод 5

    Ніка Кожушко і Гліб Бабіч: книжки вбитих митців | Жадан, Гусейнова | Харківська школа романтиків

    «Час починати танго» Ніки Кожушко та «Вірші та пісні. Спогади друзів» Гліба Бабіча. Це дві книжки, про які Олена Гусейнова і Сергій Жадан говорять у черговому випуску програми «Харківська школа романтиків». Ніка Кожушко загинула 30 серпня 2024 року, під час російського масованого обстрілу Харкова керованими авіаційними бомбами. Гліб Бабіч загинув 28 липня 2022 року неподалік Ізюма. Ніка була студенткою, малювала і писала поезію. Гліб був поетом, піснярем, волонтером; на захист України став ще в 2014 році. Як пам’ятати тих, кого забрала Росія. Чи може пам’ять працювати на майбутнє. І як утримати любов попри біль.
  • Обкладинка подкасту: Інтимні історії революцій в книжках і спогадах | Харківська школа романтиків
    Епізод 4

    Інтимні історії революцій в книжках і спогадах | Харківська школа романтиків

    Революція Гідності як головна подія європейської історії ХХІ століття. Громадянський спротив 2004 і 2014 років як час вибору, свободи, солідарності і тривоги. Приватні історії та інтимні деталі протестів. Довгі ночі і пронизливі голоси. Про це — в новому випуску «Харківської школи романтиків» на Радіо Хартія. Олена Гусейнова і Сергій Жадан знову шурхотять сторінками книжок і шукають відповіді на питання, які нас визначають. Читатимуть цього разу "Українську ніч" Марсі Шор та "Радіо Ніч" Юрія Андруховича. Незримо присутніми із ведучими цього разу будуть: ті, хто стояли поруч з нами на Майдані Незалежності і на вулиці Грушевського в Києві; на площі Свободи і біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Харкові. Ті, хто звідти пішли на фронт. Ті, хто не повернулися. І ті, хто продовжує велику українську боротьбу. 20 лютого о 20:00 — слухайте на radiokhartia.com та дивіться на YouTube Radio Khartia
  • Обкладинка подкасту: Оден і Брехт: (не)мілітарна поезія | Харківська школа романтиків | Сергій Жадан, Олена Гусейнова
    Епізод 3

    Оден і Брехт: (не)мілітарна поезія | Харківська школа романтиків | Сергій Жадан, Олена Гусейнова

    Ві́стен-Г'ю Оден і Бертольт Брехт жили і писали між двома великими війнами ХХ століття (та й після них). Втекли зі своїх країн, зустріли 1 вересня 1939 далеко від дому. Писали велику поезію. Оден - англійською. Брехт – німецькою. В їхніх віршах з'являлися нью-йоркські бари, люди, які хотіли здаватися байдужими, ворота Фів, селяни, які збирали врожаї та звичайні люди, які будували міста. А ще щит Ахілла, зроблений з тонкого металу, яскравого, втім міцного, як дзеркало, в якому видно сіре небо і порожні поля. А ще загибель Содома і Гоморри. І їхній попіл і пил. Втім ці поезії, в яких війна ховається, як у великій кишені, все ще промовляють до нас словами про солідарність, бо все, що залишається культурі, в якій війна лежить як закладинка в книжці — це триматися за любов і поезію. Олена Гусейнова і Сергій Жадан знову шурхотять сторінками книжок і шукають відповіді на питання, які нас визначають. Читатимуть цього разу поезію В. Г. Одена та Бертольта Брехта. І крізь ці тексти спробують розказати історію (не)мілітарної української поезії. Згадають тих, хто пройшов бої Першої світової, Української революції, Другої світової і тих, хто воює і пише зараз. Від Володимира Сосюри до Артура Дроня.