Харківська школа романтиків

Щотижня Олена Гусейнова і Сергій Жадан шурхотять книжковими сторінками, аби відштовхнутися від уже сказаного — і шукати свої відповіді на питання, які нас визначають. Справедливість, пам’ять, турбота, відданість, чесність, свобода — як ми свідчимо їх сьогодні, що вони означають? Співрозмовники не обіцяють універсальних відповідей, бо, за Костомаровим, знають: «Хто скаже сам на себе: "Я луччий од усіх і розумніший над всіх, усі мусять коритися мені і за пана мене уважати, і робить те, що я здумаю" — той согрішає первородним гріхом». Ведучі — Олена Гусейнова і Сергій Жадан Дивіться і слухайте на YouTube: @RadioKhartia та radiokhartia.com.

Ведучі - Олена Гусейнова, Сергій Жадан

Слухати на платформах

15 Червня 2025 Епізод 11

У війні все просто? Про війну у Карла фон Клаузевіца
В черговому епізоді Сергій Жадан і Олена Гусейнова читають книжку прусського генерала, військового реформатора і теоретика Карла фон Клаузевіца. Звертають увагу на метафори та інші фігури мовлення, на фрагментарність письма та алюзії на романтизм. Читають так як читають воєнні трактати філологи, от тільки це українські філологи, які з 2014 року живуть в умовах російсько-української війни.
1 година
26 Травня 2025 Епізод 9

Що таке датський кацапізм і чому всі про це говорять?
У черговому епізоді Харківської школи романтиків Сергій Жадан і Олена Гусейнова залишають студію «Радіо Хартія» і йдуть дивитися рок-оперу «Гамлєт» за п’єсою Леся Подерв’янського «Гамлєт, або Феномен датського кацапізму». Чому Гертруда перетворилася на Маргариту? Де купити цукерки «Тузік»? Що робити з «кацапським кріслом, позбавленим художнього смаку»? Чи залишився Гамлет в опері так само «босим, бородатим і пацаватим»? І чому в опері таки з’явилася Офелія, хоча сам автор зізнавався, що вона завжди його дратувала? На всі ці питання Сергій і Олена не знайдуть відповідей. Втім, вони спробують зрозуміти, чи абсурд і гротеск Подерв’янського все ще працюють як мова виживання.
1 година
16 Квітня 2025 Епізод 9

Герої антивоєнних романів: від Йозефа Швейка до Біллі Пілігрима
У черговому епізоді «Харківської школи романтиків» Сергій Жадан і Олена Гусейнова міркують про «антивоєнне письмо». Про роман Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка» та роман Курта Воннегута «Бойня номер п’ять». «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека — роман, у якому війна не так трагедія, як фарс. Швейк — не герой, а обиватель, який тримається на плаву у світі, що божеволіє і розсипається. Його оповідки й хитрість ніби розхитують імперії, які й без того хитаються. «Бойня номер п’ять» Курта Воннегута — роман не про війну, а про неможливість її оповісти. Роман, у якому є полон, бомбардування Дрездена. Роман, у якому війна — не сюжет, а неможливість сюжету. Роман, у якому немає засудження нацизму, але є розчарування в слові, в історії, у логіці часу. Сергій і Олена говорять про автобіографізм, про фрагментарність письма, про колоніальні прочитання і про те, як ці романи виросли з досвіду конкретних культур, але стали універсальними. А ще про те, що чесніше — пацифізм, що уникає засудження, чи гнів, який шукає пояснення? Друзі! Сподобався подкаст — підпишіться, поставте лайк, зробіть репост.
1:00:51
04 Квітня 2025 Епізод 8

Воєнні мемуари: Маннергейм і Скоропадський | Сергій Жадан
У новому випуску програми «Харківська школа романтиків» Сергій Жадан і Олена Гусейнова говорять про воєнні мемуари Карла Густава Маннергейма і Павла Скоропадського — двох військових і політиків, які пережили крах імперії і намагались побудувати нові національні проєкти. Маннергейм, офіцер Російської імперії, який став регентом незалежної Фінляндії, і Скоропадський, офіцер Російської імперії, який став українським гетьманом. Кожен з них намагався втримати порядок серед політичного хаосу. Кожен адаптував свою розповідь до політичного контексту часу. Маннергейм писав свої мемуари після закінчення Другої світової війни, в незалежній Фінляндії. Скоропадський, натомість, писав після поразки, і його спогади наповнені рефлексіями про програний шанс і спробу виправдати свої дії. Ці класичні приклади письма військових, з точними описами бойових дій та військових маневрів розповідають історії політичного життя в Європі першої половини ХХ століття. Якщо вам цікаві наші подкасти, – підпишиться на наш канал, зробіть репост в спільнотах та залишіть лайк.
1:00:58
18 Березня 2025 Епізод 7

Поезія під знаком традиції: Максим Рильський і Василь Мисик | Сергій Жадан
«Вибране» Павла Тичини та Максима Рильського, укладене Леонідом Ушкаловим, і книжка спогадів Василя Мисика «...І цілий всесвіт допоміг нести» стали приводом для Сергія Жадана й Олени Гусейнової поміркувати про поетів, які вижили в епоху бур і катастроф. Про те, як сьогодні читати поезію, яка творилася під знаком традиції, — у черговому епізоді «Харківської Школи Романтиків». Максим Рильський — ключова фігура серед українських неокласиків. Його заарештували в 1931 році, він пробув під арештом кілька місяців. Після звільнення адаптувався до радянської літературної системи. Очолював Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії, отримав Сталінську та Ленінську премії. Творив на позір прийнятну для радянської картини світу поезію. Втім, попри тиск і здатність вписати свої вірші в рамки соцреалізму, Рильський залишався «поетом музеїв та бібліотек», а його письмо — витонченим та інтелектуальним. Василь Мисик — видатний модерніст. Його заарештували в 1934 році, він пережив радянські та нацистські табори. Повернувся до Харкова, до кінця 1950-х працював обліковцем у харківському трамвайному депо. До літературної роботи повернутися зміг тільки після 1956 року. Перекладав Шекспіра, Бернса, Кітса та перських класиків. Ці переклади мали особливе значення для української літератури: в них Мисику вдавалося протистояти радянським естетичним спрощенням. Його власна поезія — точна і стримана, в ній безпомильно відчитується неокласична традиція і звучить пронизливий досвід людини, яка вижила. Рильський і Мисик дивом зберегли себе. Їхні життєві та творчі історії — про виживання. Втім, вони були свідками епохи мистецьких пошуків та експериментів, літературної дискусії та творчих доктрин. Їхня присутність в українському культурному просторі ймовірно врятувала пам’ять про коротку епоху «перших хоробрих».
59:52