Харківська школа романтиків

Сергій Жадан та Олена Гусейнова розмовляють із Максимом Стріхою – українським науковцем, перекладачем, громадським діячем – про довгоочікуваний вихід «Листя трави» Волта Вітмана в українському перекладі. Книжка чекала на читача 33 роки: рукопис був готовий ще в 1992-му, але так і не вийшов через колапс радянського книговидання.

У розмові – про Вітмана як поета громадянської війни, про досвід шпиталю як джерело справжньої поезії, про меморіалізацію втрат і про те, чи може українська поезія сьогодні знайти власну мову для осмислення війни.

Олена Гусейнова та Сергій Жадан говорять про Чорнобиль як культурний і політичний феномен. Сорок років потому катастрофа 1986 року постає не лише як екологічна трагедія, а й як злам для української мови, літератури й ідентичності: від поем Драча та документальної прози Щербака до чорного гумору 1980-х і прямих паралелей із 2022 роком. Розмова торкається атомного колоніалізму, «постчорнобильської бібліотеки» за Гундоровою і того, як письмо ставало формою спротиву на шляху до незалежності.

Після 1945 року європейські письменники не пояснюють війну, швидше ходять довкола її вирви. Як говорити про досвід, що не піддається опису, і як узагалі говорити, коли мову вже використали для виправдання вбивства.

В українській літературі — це момент розлому, українське художнє письмо тепер розривається між тими, для кого Україна «визволена», і для кого вона втрачена. Ігор Качуровський та Олесь Гончар — ровесники й свідки Другої світової війни — опинилися по різні боки лінії фронту. «Прапороносці» Гончара — зразковий соцреалістичний роман про війну. Тут герої — вічні воїни «справедливої армії»; їхня доля завжди світла, а смерть — урочиста. «Шлях невідомого» Качуровського — роман про кризу повернення. Щоб вижити в його світі, герою бажано залишатися безіменним і невидимим. Щоб прочитати ці книжки, доведеться ритися в бібліотечних каталогах або букіністичних розвалах. Втім, ці тексти дозволяють зрозуміти, з чого зроблене наше право на свідчення.

Сергій Жадан і Олена Гусейнова у програмі «Харківська школа романтиків» говорять про роман Івана Багряного «Тигролови», записуючи розмову в Охтирці – місті, пов’язаному з біографією письменника. У випуску розбирають феномен популярності роману, образ героя-переможця, який протистоїть радянській репресивній системі, символіку потяга як «дракона» та українські маркери в тексті – від імен персонажів до побуту і мотиву дому.

Сергій Жадан та Олена Гусейнова говорять про Григорія Сковороду, його зв’язок із Харковом, Харківщиною та Бабаями, про філософію сродності, нерівної рівності, щастя, свободи, служіння, дружби й любові, а також про мандри, біографію, тексти й рукописи Сковороди, зокрема «Сад божественних пісень» і «Байки харківські», рецепцію у Шевченка та Франка, значення його ідей для сучасної України та роль Сковороди як живої й актуальної постаті для Харкова, Слобожанщини та української культури.

Випуск створено в рамках радіотуру «Країна поєднується мостами» завдяки підтримці Посольства Королівства Нідерландів в Україні.