Статус цивільного полоненого: чому його так складно отримати і як довести перебування в неволі

Тетяна Доцяк 25 червня 2026 17:06

Близько семи тисяч українських військових та від десяти до двадцяти тисяч цивільних громадян України перебувають у полоні РФ. Таке число наводить віцеспікерка Верховної ради Олена Кондартюк, посилаючись на дослідження двох громадських організацій — «АНТС» та Міжнародний центр української перемоги, проведене разом із Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Звільнити з полону та повернути за весь час вдалося дев’ять тисяч українців, більшість із них військові.

Держава гарантує підтримку людям, які пережили російський полон. Але для багатьох звільнених цивільних першим після повернення випробуванням стає необхідність довести сам факт незаконного ув’язнення.

Як допомогти цим людям, про це 18 червня 2026 року говорили на форумі «Шлях повернення: підтримка цивільних полонених», який відбувся у Харкові. Захід організувало представництво уповноваженого Верховної ради з прав людини у Харківській області, благодійна організація «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців та Харківська правозахисна група. На форумі виступали правоохоронці, правозахисники, колишні бранці.

Радіо Хартія розповідає, як верифікується факт незаконного позбавлення волі та які докази для цього треба зібрати.

Статус цивільного полоненого: чому його так складно отримати і як довести перебування в неволі — Фото: Тетяна Доцяк

32 катівні у Харківській області

На території Харківської області під час російської окупації у 2022 році функціонували 32 катівні, такі дані озвучив Олександр Кобилєв, начальник відділу розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, поліції Харківської області. Одна з катівень була облаштована у Куп’янському відділі поліції, і слідству відомі імена принаймні 90 людей, яких там насильницьки утримували та піддавала тортурам, а також імена принаймні 18 причетних до злочинів, скоєних у незаконній в’язниці. Справу Куп’янської катівні нині розглядає Основ’янський райсуд Харкова.

Серед бранців цієї катівні була й начальниця Дворічанської селищної військової адміністрації Галина Турбаба. На форумі вона розповіла, що в камері, розрахованій на двох людей, утримували від шести до дванадцяти жінок. Окупанти влаштовували допити в будь-який час доби, ховали свої обличчя і закривали бранцям очі, щоби ті не могли їх упізнати. Галина Турбаба пробула під незаконним арештом близько трьох місяців.

Що потрібно людині після повернення з полону: пояснення психологині

Незаконне позбавлення волі

Поняття «цивільний полонений» в міжнародному гуманітарному праві не існує. Полоненими можуть бути лише військові, а цивільні громадяни вважаються незаконно позбавленими волі особами або заручниками, пояснює Юрій Ковбаса, представник уповноважного з прав людини в системі органів сектору безпеки та оборони Юрій Ковбаса.

Натомість в Україні такий статус є: у 2022 році був ухвалений закон «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Закон встановлює критерії, надає соціальні гарантії і визначає порядок надання статусу цивільного полоненого, а також гарантує державну підтримку:

виплату у 100 тис грн за кожен рік неволі
одноразову грошову допомогу при звільненні
грошову виплату родині у разі загибелі людини
право на відстрочку від моблізації
правову допомогу.

Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України працює при Міністерстві розвитку громад та територій України.

Для звернення до комісії, за даними порталу Дія, потрібні:

заява про встановлення факту незаконного позбавлення волі
копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу
документи, які підтверджують родинні зв’язки або право на представництво (якщо звертається член сім’ї або представник)
витяг з ЄРДР, якщо відкрито кримінальне провадження
для військових: документи від військової частини або командування про перебування в полоні
для цивільних: будь-які документи чи відомості, які підтверджують незаконне затримання або утримання: свідчення, документи, фото, відео, повідомлення в медіа чи соцмережах, матеріали кримінальних проваджень.

Куди звертатися, якщо військовий зник безвісти: алгоритм дій для родичів

Сусіди по в’язниці

Однак одна з ключових проблем — людям часто відмовляють через недостатність доказів або взагалі без пояснення причини, каже Юрій Ковбаса. І їм доводиться звертатися знову й знову.

З труднощами отримання статусу зіткнулася й Галина Турбаба: доказів виявилося недостатньо. На рішення комісії вона чекає від минулого року. У такій самій ситуації опинилися чимало потерпілих, яких вона зустріла в суді у справі куп’янської катівні.

Галина Турбаба розповіла, як одного разу до неї звернувся чоловік, який представився сусідом. Жінка намагалася пригадати його серед тих, хто мешкає поряд, але виявилося, що це був її сусід по камері у куп’янській катівні. Каже: після 2022 року таких «сусідів» у неї чимало.

Правоохоронці наголошують: люди, які разом перебували в катівнях або були свідками затримання, важливі для розслідування воєнних злочинів. Їхні свідчення потрібно задокументувати, найкраще зробити це в поліції, прокуратурі або СБУ. Такі матеріали можуть стати доказами як у кримінальному провадженні, так і під час розгляду справи комісією, яка надає статус цивільних полонених.

Соціальні місця несвободи в окупації: кількість та доля пацієнтів

Докази для комісії

Що може бути доказом перебування у полоні, пояснила слідча СБУ у Харківській області Катерина Вороніна:

власні свідчення, де людина розповідає як, коли і де її затримали, де і в яких умовах утримували, кого знає серед бранців, як звільнилася, що запам’ятала про катів. Навіть якщо це лише позивний, це дуже важлива інформація
письмові свідчення щонайменше двох свідків незаконного арешту або тримання в неволі
публікації у соцмережах та засобах масової інформації. Росіяни часто самі викладають фото, імена та прізвища українських полонених, повідомляють обставини затримання і розташування катівень. Слідча Вороніна навела приклад, як одну зі справ про викрадення людини на Ізюмщині вдалося розслідувати завдяки інтерв’ю окупанта російському пропагандисту Соловйову
особисті документи російських військових, трофейна документація, залишена під час деокупації Харківщини восени 2022 року. Документи паперові та цифрові носії — флешки, жорсткі диски — містять інформацію про підрозділи, бойові завдання, обставини затримань українських цивільних і військових, дані про конкретних окупантів
кримінального провадження. Витяг з Єдиного рєстру досудових розслідувань не є обов’язковим для комісії, але може вплинути на її рішення. За словами слідчої Вороніної, свідчення, надані в межах кримінального провадження, мають більшу доказову вагу, адже людину попереджають про відповідальність за неправдиві покази.

Частково дані можна зібрати самому, наприклад, відео або фото з соцмереж. Але велику частину роботи вже провели слідчі, які розслідують воєнні злочини РФ. Ці матеріали можуть бути доказами для комісії.

Часто люди звертаються за допомогу до правозахисних організацій, оминаючи поліцію, СБУ або прокуратуру, каже Спартак Борисенко, керівник управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Харківської обласної прокуратури. Його слідча практика показала, що частина людей, які пройшли російські катівні, взагалі не зверталися до правоохоронців.

Однак їхні свідчення є важлими для розслідування воєнних злочинів РФ. За словами Борисенка, один із потерпілих назвав імена ще п’ятьох людей, які перебували з ним у неволі, а також упізнав окупантів, причетних до катувань.

Під час розслідування потерпілим можуть призначити судово-медичні та судово-психологічні експертизи, а їхні результати також можуть бути доказами для комісії.