ШІ-турелі проти FPV: як Україна створює системи для автоматичного знищення дронів
Автоматизовані турелі зі штучним інтелектом, які використовують для знищення ворожих безпілотників, поєднують класичні великокаліберні кулеметні установки із сучасними алгоритмами машинного навчання та сенсорними системами. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів експерт з питань авіаційного ринку Богдан Долінце.
За його словами, такі системи мають багато спільного зі звичайними дистанційно-керованими кулеметними платформами, однак головна відмінність полягає саме у високому рівні автоматизації.
«В першу чергу, якщо говорити про такі системи, то вони мають багато спільного з класичними дистанційно-керованими кулеметними установками, адже зазвичай використовуються великокаліберні кулемети або їх аналоги. Але друга важлива складова — це значна частка автоматизованої компоненти, так званого машинного навчання. Тобто роль оператора вже переходить від прямого керування до функції диспетчера», — каже Долінце.
Він каже, що система самостійно аналізує простір навколо себе за допомогою різних сенсорів, виявляє цілі та передає оператору готову інформацію для ухвалення рішення.
«Система здійснює постійний моніторинг простору з використанням мережі сенсорів — оптичних, електронних, а інколи навіть радіолокаційних. Вона виявляє та підтверджує ціль, після чого інформує оператора. Далі оператор приймає рішення — уражати ціль чи ні», — говорить Долінце.
Він каже, що ключову роль у роботі таких турелей відіграють саме сенсори та алгоритми наведення.
«Найбільш важливими є дві складові: сенсори та система точного наведення. Саме машина сьогодні здатна набагато швидше і якісніше виявляти цілі в складних умовах та забезпечувати точний супровід до моменту ураження», — каже Долінце.
Окремо він прокоментував здатність таких систем протидіяти FPV-дронам на оптоволокні, які не використовують радіоканали керування.
«Для такої турелі немає принципової різниці, чи це звичайний FPV-дрон, чи дрон на оптоволокні. Вона просто виявляє ціль — її напрямок, висоту, дистанцію — і далі може працювати по ній. Головне питання тут — ефективність сенсорів», — говорить Долінце.
За його словами, найбільш імовірно, що йдеться про українську автоматизовану систему Sky Sentinel, яку вже презентували раніше.
«Якщо подивитися на українські розробки 2024–2025 років, то найімовірніше мова може йти про автоматизовану турель Sky Sentinel. Вона фактично є аналогом відомих «Гепардів», але побудована на українській технічній базі та з використанням українських алгоритмів», — каже Долінце.
Він говорить, що вартість однієї такої установки наразі оцінюють приблизно у 150 тисяч доларів, однак при масштабуванні виробництва ціна може суттєво знизитися.
«За оцінками розробників, для захисту середнього міста потрібно від 10 до 12 таких установок. При цьому їхня вартість буде значно нижчою, ніж у західних аналогів на кшталт “Гепарда”», — говорить Долінце.
Наразі частина сенсорів у таких системах може бути іноземного виробництва, однак українські компанії активно розробляють власні рішення.
«Ми бачимо, що за останні роки в Україні з’явилося багато власних розробок у сфері сенсорів та алгоритмів. Тому можна очікувати, що кількість українських компонентів у таких системах буде лише зростати», — сказав Богдан Долінце.
