За потреби можемо прийняти ще декілька тисяч переселенців – міський голова Златополя
Раніше у Златополі неможливо було продати квартиру, бо не було попиту, а зараз складно купити, бо мало пропозицій. На прикладі нерухомості Златопільський міський голова Микола Бакшеєєв пояснює, як змінилося місто через війну. У громаді, розташованій за 80 км на південь від Харкова, офіційно зареєстровані 7,5 тисяч переселенців. Проте фактично таких людей, за оцінкою міського голови, у місті менше.
Про життя Златопільської громади Микола Бакшеєв розповів Радіо Хартія.
Житло для переселенців
На початку повномасштабного вторгнення Златопільська громада виконувала функцію хабу для військових та переселенців — людей, які тікали від війни з північних, прикордонних районів Харківської області.
«Дякувати Богу, мешканці Златополя не впали в паніку і лишилися на місці, тому ми забезпечували повноту всіх сервісів від початку повномасштабного вторгнення і зараз», – говорить Бакшеєв.
Нині у громаді зареєстровані 7,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб.
«Але ми розуміємо, що не всі вони тут живуть. На видачу гуманітарної допомоги у нас за списками приходять 1,5 тисячі осіб. Це ті реальні люди, які потребують і регулярно з’являються за допомогою», – каже міський голова.
У 2022 році найбільша кількість переселенців була із сіл Балаклійської громади: «Там села зруйновані, людям нікуди вертатися. Багато хто з них залишився жити в наших місцях компактного проживання».
У Златополі облаштували три місця, де живуть переселенці. Це дитячі садочки, які через війну не як садочки не працюють. Розмістили там 120 людей.
«Це переважно люди літнього віку, які не змогли знайти кошти для найму. Або це одинокі люди, і тут ми забезпечуємо якийсь догляд, харчування. Буває, люди приїхали цілими вулицями з одного села».
Велику частину переселенців до Златополя складають харків’яни, які виїхали із загроженого міста на початку вторгнення. Їх приймали родичі та знайомі, також вони орендували квартири та будинки, каже Бакшеєв:
«Частково винаймають житло, і таких теж немало. Сьогодні зняти в місті квартиру неможливо».
Міська рада розглядає можливість реконструювати один із гуртожитків у центрі міста. Якщо проєкт буде схвалений, партнером буде Український фонд соціальних інвестицій.
«Людей можна буде заселити в 200 кімнат. Але там треба робити реконструкцію, перепланування. Самого проєкту реконструкції ще немає», – каже Бакшеєв.
У разі необхідності Златопіль може ще приймати переселенців.
«Я думаю, ми могли б прийняти ще принаймні декілька тисяч точно», – каже Микола Бакшеєв.
У місті працює програма, за якою людям, які поселили в себе ВПО, держава відшкодовує вартість комунальних послуг.
Ціна нерухомості зросла
Оренда 2 – 3 кімнатної квартири у Златополі обійдеться у 3 – 5 тисяч грн, аж до 7 тисяч грн, якщо квартира в хорошому стані. Додатково доведеться сплачувати за комунальні послуги:
«Це аномально для нашого міста, бо до війни квартиру в Златополі важко було здати навіть за комуналку», – сказав Бакшеєв.
Двокімнатну квартиру в місті можна купити за 12 – 15 тис доларів, трикімнатна коштує до 20 тис доларів.
«Вони просто почали продаватися. Бо раніше продати квартиру було нереально, якщо ти тут купив квартиру, то це фактично на все життя, її можна було тільки кинути», – каже Бакшеєв.
Міська влада шукає покинуті власниками квартири і заселяє туди ВПО або військових.
«Даємо ці адреси, люди йдуть туди, намагаються у сусідів розпитати, де, хто там хазяїн. Якщо вдалося зв’язатися з власником, запитали дозвіл, якщо ні, просто селилися. Це квартири із величезними комунальними боргами. В них по 10 або 15 років живуть голуби. Вибухом там повибивало вікна, там ще пташиний послід повимітати, щоб жити. Десь два десятки таких квартир заселили», – каже Бакшеєв.
Школярі навчаються у змішаному форматі
Загалом у громаді зареєстровані 3 тисячі дітей. З них 600 златопільських дітей евакуювалися у безпечні регіони України або за кордон, але продовжують навчатися у школах Златополя дистанційно.
«І маємо 200 дітей вимушено переміщених осіб, які приїхали і розпочали навчання в нашій громаді», – каже Бакшеєв.
З п’яти шкіл у місті в чотирьох є укриття, діти вчаться за змішаною системою: почергово онлайн та очно.
«Ми дуже важко складали назад цю шкільну систему. Складно з вчителями, навіть з кухарами. Тому я не хочу дітей закривати назад по домах, хочу зберегти можливість очного навчання, бодай, частково очного, бо діти ходять тиждень через тиждень, в деяких школах перерви по два тижні», – говорить міський голова.
З 1 вересня у місті додасться ще два нових шкільних укриття і ще одна підземна школа. У деяких школах цього року до першого класу набрали по два класи. Вчителів вистачає, але є вакансії викладачів хімії, фізики, англійської мови.
«Один з ліцеїв у нас працює по пілотній програмі, це академічний ліцей, де будуть навчатися лише учні старших класів. Під профільні аудиторії отримали 10 млн грн державної субвенції на їх оснащення. Ще 24 млн грн треба знайти для ремонту», – каже Бакшеєв.
Пологове відділення довелося закрити
У липні 2026 довелося закрити пологове відділення Златопільської лікарні. Для того, щоб НСЗУ оплачувало роботу лікарів і відділення в цілому, потрібно приймати 400 пологів на рік. В останній рік кількість пологів була вдвічі меншою і продовжує скорочуватися, пояснює Бакшеєв:
«У нас за півроку народилось 44 дитини. А на другу половину ми мали близько 50 вагітних. І не всі з них будуть народжувати у нас, бо це ускладнені вагітності, вони мають народжувати на третьому рівні в обласних закладах».
Найближчий до Златополя пологовий будинок – у Лозовій, це близько 60 км.
Пропозиції роботи
У Златополі працюють комунальні та комерційні підприємства, багато з них зацікавлені у працівниках, знайти роботу у місті можна.
«Вакансій повно. Основні роботодавці – це «Екіпаж» (виробництво вікон – ред.), підприємство «Рома» (виробництво хліба – ред.), елеватор, наші комунальні підприємства: тепломережі, жилсервіс, усі мають відкриті вакансії. Ми на своїх ресурсах щотижня публікуємо оголошення з пошуком людей», – каже Бакшеєв.
Громада не відноситься до територій можливих бойових дій, тому підприємства Златополя не можуть бути віднесені до критичної інфраструктури та бронювати усіх працівників.
«Через це підприємства перереєстровуються в громади, де є цей статус, сплачуючи податки до інших громад. Це відбулося з фірмою «Рома». Вони перереєстрували підприємство до сусідньої Біляївської громади, і тим самим забрали 40 млн податків, фактично 20% нашого бюджету пішло на користь другої громади», – каже Микола Бакшеєв.
