АЗС у прифронтових регіонах: як змінився режим роботи для безпечної заправки авто
Через систематичні російські удари автозаправки у прифронтових регіонах переглянули правила роботи: під час повітряної тривоги припиняють відпуск пального, вночі вимикають освітлення, облаштовують додатковий захист. Водії намагаються не затримуватися на заправках довше, ніж потрібно для купівлі пального.
Радіо Хартія з’ясувало, як сьогодні працюють найбільші мережі АЗС у Харківській області та інших загрожених регіонах.
Що змінюється під час повітряної тривоги
Під час повітряної тривоги більшість мереж припиняють відпуск пального.
У мережі WOG повідомили, що під час тривоги не працюють ані паливні колонки, ані сервіс дистанційної заправки WOG PAY. Такі правила діють на АЗС мережі у Харківській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській областях, а також в частині Полтавського регіону.
Гаряча лінія БРСМ-Нафта також інформує, що під час повітряної тривоги заправка пального припиняється.
На гарячій лінії Укрнафти пояснили, що під час загрози працівники залишають робочі місця та переходять до найближчого укриття.
Припиняють обслуговування клієнтів під час повітряної тривоги і АЗС мережі SOCAR.
На двох заправках ОККО у Харкові повідомили, що робота стає на паузу, коли існує загроза удару саме для Харкова. На одній зі станцій мережі під час повітряної тривоги приміщення, персонал відійшов за межі заправки і чекав відбою.
Такі самі правила діють в мережі Дніпронафта. Під час удару авіабомби поблизу заправки у Харкові 7 липня 2026 року персонал перебував на відстані кількох десятків метрів від заправки.
«Дізналися, що летить, швидко відпустили клієнтів й пішли, сховалися. Ніякого укриття там немає, просто відходимо подалі від АЗК», — сказала адміністраторка Олена Помазунова.
Чому працівники мають залишити заправку
За словами директора з розвитку мережі БРСМ-Нафта Олександра Мельничука, головне правило — безпека працівників. Якщо лунає сигнал повітряної тривоги, персонал має покинути АЗС і йти до найближчого укриття.
«Якщо автозаправний комплекс знаходиться десь на трасі, там, звісно, поблизу не буде жодного укриття. В таких випадках персонал має сісти в автівку і від’їхати на безпечну відстань від автозаправного комплексу. Безпечна відстань — це близько п’яти кілометрів», — пояснив нові правила Мельничук.
Дотримання інструкції врятувало життя персоналу під час ракетного удару по АЗС на вулиці Світлій у Києві 16 травня 2026 року, каже він.
«Було влучання ракети в будівлю автозаправного комплексу, але персонал після озвучення сигналу повітряної тривоги прослідував до станції метро. І завдяки цьому вдалося зберегти життя усіх працівників цього комплексу. Тому що від будівлі автозаправного комплексу нічого не залишилося. Шансів вижити було рівно нуль», — каже Мельничук.
Мобільні АЗС як альтернатива стаціонарним: що заважає масштабувати їх кількість
Як працюють заправки вночі
Правила роботи в комендантську годину відрізняються залежно від мережі.
WOG із 1 липня 2026 року припинила роботу вночі у низці прифронтових областей. Заправки не працюють із 21:00 до 07:00, а зовнішнє освітлення вимикають.
БРСМ-Нафта продовжує працювати цілодобово. У комендантську годину на автозаправному комплексі залишається мінімальна зміна персоналу, зовнішнє освітлення також вимикають.
На гарячих лініях Укрнафти та SOCAR повідомили, що скорочувати години роботи у Харківській області поки не планують.
Оператори двох автозаправочних станцій ОККО у Харкові повідомили, що працюють 24/7.
Дніпронафта у Харкові скоротили графік роботи, АЗС працюють з 7:00 до 21:00.
Як змінився час обслуговування клієнтів на АЗС
На автозаправочних станціях Харкова значно поменшало водіїв. На п’яти АЗС різних мереж, які Радіо Хартія відвідало протягом дня, скупчень автомобілів майже немає. Водії переважно заправляють автомобілі й одразу їдуть. Оператори не так наполегливо пропонують придбати хот-доги або каву, але замовити їх можна, як і раніше.
У БРСМ-Нафті повідомили, що клієнти швидше заправляються і їдуть, бо розуміють небезпеку.
«Люди зовсім по-іншому зараз ставляться до процесу заправки. Якщо раніше людина заїжджала на АЗК, розслаблено ходила, дивилася, що там є з асортименту, щось собі підбирала, думала про те, що можна випити ароматної кави, з’їсти смачний хотдог, бургер, або свіжовипечену піцу, то зараз — ні. У прифронтових регіонах ми бачимо суттєве скорочення реалізації в товарів магазинах, кави і інших напоїв», — сказав Мельничук.
Як захищають заправки від обстрілів
Російські атаки змусили мережі переглянути підходи до безпеки.
Заступник директора мережі АЗК Дніпронафта Олександр Лабзенко повідомив, що бетонними блоками закрили газове обладнання. Також на АЗК є детектор дронів, яким користується персонал станції.
«Ємності з пальним закопані в землю. Газову бочку захистили, закрили. Сітки у нас де-не-де натягнуті, але в нинішній ситуації вони не дуже вирішують проблему. Всі ті самольотного типу дрони, які прилітають, вони цю сітку просто спалюють, розрізають, зараз вона навряд допоможе», — сказав Лабзенко.
У різних мережах по-різному оцінюють ефективність захисту сітками. Зокрема, на заправках БРСМ-Нафта у Харківській області над резервуарами з пальним монтують захисні сітки, які будуть дієвими проти fpv-дронів. Також облаштовують бетонні укриття для резервуарів із паливно-мастильними матеріалами та накривають їх маскувальними сітками.
«Ми почали використовувати спеціальну сітку, яка може витримати удари FPV або принаймні затримати дрон. Такі сітки встановлюємо над резервуарними парками. Крім того, використовуємо бетонні споруди для укриття резервуарів із паливно-мастильними матеріалами та маскувальні сітки. Це вже впроваджуємо в Харкові й Харківській області, а далі плануємо поширювати на Суми, Полтавську область і Запоріжжя», — каже Мельничук.
Що робити водіям на автодорогах у прифронтових регіонах
Через атаки ворога по АЗС не лишилося жодної вцілілої заправки на трасі Дніпро—Харків. А також у Тростянці на Сумщині, Нікополі на Дніпропетровщині. Через безпекову ситуацію змінюється режим роботи окремих заправок у загрожених регіонах.
Перед поїздкою водію варто дізнатися графік роботи заправок у застосунках або на офіційних сайтах мереж. Якщо маршрут проходить поблизу лінії фронту, краще не розраховувати на лише одну АЗС.
«Найкращий варіант — взяти з собою каністру або дві пального, покласти собі в багажник і спокійно їхати. Бути впевненим, що завжди ти можеш заправитися і поїхати далі. Це найкращий варіант. Не сподіватися, що десь там по дорозі є якийсь автозаправний комплекс. Він зараз може бути, а за півгодини туди може прилетіти будь-що. Тому моя порада, якщо ви знаходитесь у прифронтовій зоні, завжди в своєму багажнику мати каністру пального», — каже Олександр Мельничук.
Наслідки російських обстрілів
З травня 2026 року російська армія почала активно атакували автозаправні комплекси у прифронтових регіонах, рахунок йде на сотні.
У Дніпронафті повідомили, що принаймні одну їхню АЗК росіяни знищили, ще кілька пошкодили.
У БРСМ-Нафті говорять про знищення російською армією вісьмох автозаправочних станцій. У компанії також повідомили про загиблих і поранених працівників у Сумах та Дніпрі. Також поранень у Києві дістав водій, який в момент ворожого обстрілу перебував на АЗС.
«Двох операторів з автозаправної станції у Сумах, на жаль, ми не змогли врятувати. Тиждень лікарі боролися, на превеликий жаль, вони померли в лікарні. Були й постраждалі – це водій бензовоза, який знаходився поруч з автозаправним комплексом. Коли пролунав сигнал повітряної тривоги, персонал автозаправного комплексу пішов в укриття, а водій на свій розсуд залишився, він спав в кабіні. І уламок шахеду пробив дверцята його авто і потрапив йому в ногу. І ще одна ситуація була під час прильоту по АЗК в Дніпрі, теж були легкі поранення в оператора», — розповів Мельничук.
Попри постійні атаки більшість автозаправних комплексів у прифронтових регіонах продовжують працювати. Але персоналу станцій і водіям доводиться змінювати поведінку і маршрути, щоби убезпечити себе.
