Мобільні АЗС як альтернатива стаціонарним: що заважає масштабувати їх кількість
Мобільні автозаправні станції можуть стати частковою альтернативою стаціонарним АЗС у прифронтових регіонах. Виїзне постачання пального за допомогою мобільних заправних комплексів уже використовують в аграрному секторі та нафтогазовій галузі, однак для його ширшого застосування необхідно змінити правила державного регулювання. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський.
Російські удари змушують шукати альтернативу стаціонарним АЗС
Андрій Закревський зазначає, що зона, в якій російські війська можуть завдавати регулярних ударів по паливній інфраструктурі, поступово розширюється.
«Зона ураження розростається, тому навіть за умов відносної стабілізації чи повільного просування лінії бойового зіткнення, вражається все більша площа як російської, так і української території», – говорить Закревський.
Водночас Закревський каже, що сьогодні Україна не має дефіциту пального як ресурсу. На відміну від Росії, український ринок інтегрований у світову систему постачання:
«Перед нами відкритий увесь світовий ринок, тому дефіциту самого ресурсу немає. Проблема сьогодні – у логістиці».
За словами Закревського, оператори АЗС вже адаптують свою роботу до нових умов. Зокрема, вони відмовляються від зберігання великих запасів пального на одній станції та налагоджують оперативний обмін інформацією про можливі загрози. Однак із посиленням російських ударів по паливній інфраструктурі дедалі актуальнішим стає пошук альтернативних способів постачання пального в прифронтові регіони, зокрема за допомогою мобільних автозаправних станцій.
Мобільні АЗС – не нове рішення
Закревський зазначає, що мобільні паливозаправники не є новим рішенням. Такий принцип уже використовують аграрії, бурові підприємства та інші галузі, де техніку заправляють безпосередньо на місці роботи.
«Для нафтогазової галузі мобільні заправки – це взагалі не новина. Так само працюють фермери під час жнив – до комбайнів і тракторів просто під’їжджає спеціальна автоцистерна, обладнана лічильником. Такий сервіс є в різних країнах, зокрема й в Україні», – говорить Закревський.
Удари по АЗС: чи є загроза для роботи екстреної медичної допомоги
Найбільша проблема мобільних АЗС – державне регулювання
На думку Андрія Закревського, перешкодою для масштабування мережі мобільних АЗС залишаються регуляторні вимоги.
«Невеликі заправки, яких в Україні зараз більше трьох тисяч, найбільше страждають через регуляцію та сплату різних зборів, що здійснюється наперед. Минулого року через це було закрито близько сімдесяти невеликих заправок. Для маленької станції заплатити десятки тисяч гривень податку на прибуток наперед – це дуже велике навантаження. Вона може просто не заробити таких грошей», – говорить Закревський.
Зараз мобільні паливозаправники можуть працювати як додатковий сервіс великих ліцензованих мереж АЗС. Самостійно придбати обладнання й розпочати такий бізнес фактично неможливо через чинні вимоги законодавства.
«Людина не може просто купити таку установку й працювати. Зараз це доступно переважно великим мережам», – каже Закревський.
Масштабувати мережу мобільних АЗС можна швидко
Закревський вважає, що після необхідних змін у регулюванні збільшити кількість мобільних АЗС можна буде у стислі строки.
«Якщо держава піде шляхом дерегуляції, то це питання навіть не місяців, а днів. Такий сервіс уже існує, потрібно лише дати йому можливість працювати ширше», – говорить Закревський.
Водночас Закревський каже, що мобільні АЗС – не панацея, а рішення, обумовлене війною. Воно стосується лише прифронтових територій і має бути тимчасовим.
«Це одне із можливих рішень, як і торгівля паливом у роздріб. Але ці аспекти стосуються лише прифронтових районів і на обмежений строк», – сказав Андрій Закревський.
Держава може обрати одну з двох моделей: або покласти забезпечення прифронтових територій на великі паливні мережі, або спростити правила для невеликих операторів і дозволити ринку самостійно запропонувати найбільш ефективні рішення. На думку Андрія Закревського, саме дерегуляція дозволить ринку швидше адаптуватися до нових викликів, спричинених російськими атаками на паливну інфраструктуру.
