Дрони, ракети та евакуація під обстрілами: що відбувається у Дергачівській громаді

Безпекова ситуація у старостатах Дергачівської громади, що на Харківщині, різниться залежно від близькості до кордону з РФ. Загалом в 10-кілометровій прикордонній зоні зараз проживає близько 300 людей. У окремих старостатах там вже немає зв’язку, тож відомості про стан людей місцева влада отримує від військових та тих, кому пощастило вийти з тих населених пунктів. Детальніше про безпекову ситуацію в громаді в ефірі Радіо Хартія розказав Олександр Кулік, речник Дергачівської МВА.

У старостинських округах (Проходівський, Козачолопанський, Токарівський) прикордонної 10-кілометрової зони Дергачівської громади зараз проживає 300 осіб. Люди залишають ці небезпечні райони, тому їх кількість тут постійно зменшується: зокрема, у Цупівці зараз проживає 15 людей (хоча нещодавно було 50, а рік тому — 100), у Козачій Лопані — менше 100 людей (нещодавно було 150). 

«Тобто люди потихеньку звідти виходять. І це безумовно добре. Погано, що вони виходять тільки зараз, коли там ситуація дуже важка в плані того, що російські дрони буквально чатують і полюють на людей по всьому селищу (Козача Лопань — ред.) і на виходах із селища, і в сусідньому селі Нова Козача, там зараз 10 людей залишається», — каже Кулік.

Але є і випадки, коли люди повертаються назад до своїх домівок, і зовсім не через покращення безпекової ситуації.

«Якщо казати про Дубівку, то, на жаль, в Дубівці ситуація трохи інша. Частина людей, яких ще не було нещодавно, повернулася. Було 30 людей, а зараз більше 30 людей. Люди повернулися, тому що в них городи, їх не сильно турбує все, що відбувається навкруги, я кажу конкретно про цих людей. І це дуже печально», — говорить Кулік.

Нещодавно росіяни дроном вбили останню жительку прикордонного села Токарівка Друга. 57-річна жінка працювала в лікарні в Дергачах, тому до місця роботи долала щодня 15-20 км до Безруків пішки, а вже звідти їхала у Дергачі. Того дня вона поверталася пішки з Безруків з роботи додому.

«Це один із тих прикладів, чому ми усіх постійно закликаємо до евакуації, особливо з прикордонної зони. Тому що жінка там протягом останніх років жила фактично одна. Вона при цьому ще працювала санітаркою у Дергачівській центральній лікарні, тобто вона якось там подобово працювала. Вона виходила зранку, оскільки транспорту немає громадського, а в неї свого не було, вона виходила зі свого будинку, йшла від Токарівки-2 до Безруків, у Безруках ловила попутку, їхала у Дергачі на роботу і так само поверталася назад», — каже Кулік.

Безпекова і гуманітарна ситуація в селах залежить від їх близькості до кордону з РФ. У села, які розташовані на відстані 8—10 км від державного кордону ще можна завезти продукти і ліки, а от з Козачої Лопані, яка на відстані 1—5 км, людям важко навіть вийти.

«Там ситуація така, що людям навіть важко вийти. Тому що люди ось виходять, беруть з собою там речі, речі кладуть на велосипеди, наприклад, або на якісь там тачки. І вони виходять, і росіяни розбивають ось ці велосипеди. Вони розбивають ну все по факту. Людина, якщо вона може кудись там пригнути в кущі, то вона кидає просто те, що несе з собою, і росіяни б’ють безпосередньо по цьому майну», — говорить Кулік.

Спроба евакуації маломобільної людини з Козачої Лопані нещодавно також завершилася невдачею через обстріл росіян.

«І ще гірше, що люди маломобільні, які зараз, на жаль, вони там теж залишилися. Їх вивозять звідти. І ось нещодавно була ситуація, що одна зі спроб таких виявилась невдала, тому що розбили інвалідну коляску, яку люди намагалися завезти туди, щоб вивезти звідти маломобільну особу», — каже Кулік.

Через відсутність зв’язку і неможливість дістатися через постійні обстріли, місцева влада не має точних достовірних даних про жителів північної частини Козачої Лопані.

«Зв’язку там немає. І можливість є тільки отримати інформацію від тих, хто пересувається між населеними пунктами, тобто “живий” зв’язок. Тобто людина звідти виходить і вона розповідає про ситуацію. Це як цивільні, так і військові. Військові теж інформують, кажуть нам про тих цивільних, які ось там знаходяться», — говорить Кулік.

У Безруківському, Слатинському, Русько-Лозівському старостинському округах, що територіально далі від кордону, зараз знаходиться близько 3,5 тисяч людей. Там оголошена обов’язкова евакуація і примусова евакуація дітей.

Місто Дергачі росіяни тероризують дронами та КАБами — б’ють по інфраструктурі, АЗС, приватній забудові.  У громаді  є два десятки укриттів, які використовуються під час повітряних тривог людьми, а також в них проводять навчання дітей і заходи, що передбачають скупчення людей, наприклад, видачу гуманітарної допомоги.

«Це актуально для безпечних просторів, де діти займаються в рамках позаосвітнього процесу, також для місць, де відбуваються різні заходи, де видається гуманітарна допомога. І тоді, безумовно, люди спускаються в укриття, а деякі з цих заходів і відбуваються в укриттях. Загалом навчання дітей повністю опущені під землю», — сказав Олександр Кулік.