Музика, яку може почути кожен: на Atlas Festival організували жестовий переклад концертних номерів
На Atlas Festival усі виступи на Main Stage супроводжуються жестовим перекладом, що дозволяє людям із порушеннями слуху повноцінно долучатися до фестивалю. Про те, як організована ця робота, чим відрізняється переклад концертів від новин і як сьогодні розвивається українська жестова мова, під час спеціального ефіру Радіо Хартія на Atlas Festival розповів перекладач жестової мови Олександр Рудик.
Фестиваль доступний для людей із порушенням слуху
Поруч із головною сценою на Atlas Festival облаштовано окремий майданчик для перекладачів, а сам переклад дублюється на великий екран. Це дозволяє людям із порушеннями слуху одразу помітити, що подія є доступною.
«Насправді видно не тільки перекладача: його переклад виводиться на величезний екран, який над ним. Це можна побачити здалеку, тому людина з порушенням слуху відразу розуміє, що є жестовий переклад, підходить ближче і знайомиться з командою, знаходить багато своїх знайомих, тусується і слухає переклади разом людьми без порушень слуху», – каже Олександр Рудик.
Усі виступи артистів на Main Stage адаптуються українською жестовою мовою завдяки ініціативі «Серед своїх» від UAME.
Переклад музики – це не дослівний текст
Під час концертів робота перекладача суттєво відрізняється від роботи в інформаційному ефірі. Якщо новини передаються максимально точно, то у випадку з піснями головне – передати емоцію та зміст.
«У новинах ми перекладаємо кожне слово дослівно, нічого не пропускаючи. Із піснями інакше: ми відтворюємо сам зміст та суть. Людям, які користуються жестовою мовою, так буде зрозуміліше, і вони це сприймають набагато краще», – говорить Олександр Рудик.
Коли ж на сцені звучить лише музика без вокалу, перекладачі намагаються жестами відтворити характер композиції.
«Коли лунає лише музика, ми намагаємось передати інструмент, що звучить – барабани, гітару чи щось інше. Ми намагаємось передати їхнє звучання, намагаємось відтворити рухи, ніби граємо на цьому інструменті», – говорить він.
Радіо Хартія представить програму військових музикантів на Atlas Festival
Українська жестова мова має власний розвиток
За словами перекладача, поширене уявлення про існування єдиної міжнародної жестової мови є хибним.
«В Україні є українська жестова мова, в Америці є американська жестова мова, а в Польщі – польська жестова мова. Тобто кожна країна має свою жестову мову», – говорить Рудик.
Українська жестова мова є офіційно визнаною. Вона має власну лексико-граматичну структуру й активно інтегрується в сучасну систему освіти.
«У школах проводяться уроки жестової мови, щоправда, поки що не для всіх, але це планується. Я думаю, що в середньому майбутньому будуть запроваджені уроки жестової мови в початкових класах», – каже Рудик.
Жестова мова також дерусифікується
Як і українська словесна, жестова мова сьогодні теж зазнає змін. За словами Олександра Рудика, спільне радянське минуле залишило в ній багато жестів російського походження, однак зараз їх поступово витісняють українські відповідники:
«Жестова мова розвивалася на теренах Радянського Союзу. Жестова мова країн, які входили до СРСР, практично однакова й в ній дуже багато російського. Тому зараз відбувається дерусифікація: жести, що мають російське походження, викорінюються, а натомість з’являються нові українські жести», – каже Рудик.
Він додає, що найбільш активно нові жести використовує саме молодь:
«Я відчуваю гордість за молодь, яка дійсно активно їх використовує, активно впроваджує у своєму лексиконі і дуже часто ними спілкується. Старими жестами, що мають російське походження, вони не користуються».
Вивчити жестову мову простіше, ніж здається
На думку Олександра Рудика, опанувати базову жестову мову може практично кожен.
«Я завжди кажу: коли людина хоче вивчати жестову мову, це не важко. Тим більше, що все робиться руками – ви кожне слово пропускаєте через себе. Жестову мову вивчити легше, ніж, наприклад, англійську чи німецьку».
