Їх усіх об’єднує внутрішнє почуття справедливості — як у «Хартії» воюють іноземці з Африки та Південної Америки
Одна з особливостей російсько-української війни — велика кількість іноземців в арміях з обох сторін. Нещодавно у складі «Хартії» сформували підрозділ «РУГ», що складається переважно із бійців-контрактників з Південної Америки. Як іноземні добровольці воюють на рівні з українськими військовослужбовцями — в ефірі Радіо Хартія розповів заступник командира 4-го батальйону оперативного призначення бригади «Хартія» з позивним «Монах».
Як «Хартія» формує підрозділ з іноземців
Монах говорить, що «Хартія» має унікальний особовий склад військовослужбовців із різних країн та культур.
«Спочатку війни було багато англомовних, були також франкомовні волонтери. Але зараз найбільше ми маємо військовослужбовців, які прибули до нас з Південної Америки та розмовляють іспанською мовою. У нас є військовослужбовці, які добре знають іспанську, вони знаходяться на командних пунктах разом з нами, виходять на радіозв’язок від імені командира та перекладають одразу», — каже Монах.
За його словами, важливо формувати групи так, щоб вони могли комунікувати між собою:
«Якщо ви відправляєте всіх, хто розмовляє португальською, або всі, хто розмовляють французькою чи англійською, тоді вони комунікують між собою без проблем. Якщо ж зробити групу, яка розуміє тільки португальську, тільки іспанську чи французьку, це буде велика проблема».
Він додає, що у підрозділі служать і мусульмани, і навіть боєць з Африки, який за два роки вивчив українську мову:
«У нас немає жодних проблем із цим. Навпаки, у підрозділі з’являється більше святкових днів, приводів разом відзначити. У них у всіх є внутрішнє почуття справедливості. Тому що кожен, хто приїжджає, ставить себе на наше місце і хоче допомогти».
Монах каже, що розширення до рівня полку потребує нових сил:
«Виконання бойового завдання — це не тільки штурмові дії. Потрібні БПЛА, логісти, зв’язківці, рота матеріально-технічного забезпечення, групи евакуації. Все це необхідно для того, щоб штурмові групи могли виконати завдання і повернутися».
Від паламаря до заступника командира батальйону
«Позивний «Монах» у мене з’явився ще у 2014 році, до початку антитерористичної операції. Я був паламарем у церкві шість років та думав після цього продовжувати службу як священник московського патріархату, оскільки сам родом з Донецька. Але у 2014-му, після початку АТО, я пішов на контракт у Державну прикордонну службу України. А в армії не треба багато розповідати про себе, бо якщо є якийсь факт, який помічають відразу — стає це твоїм позивним. І побратими мене одразу назвали Монахом», — говорить Монах.
Після служби у прикордонній службі та кількох механізованих бригадах ЗСУ, Монах приєднався до «Хартії» вже під час повномасштабного вторгнення:
«До «Хартії» я потрапив тільки три місяці тому, разом зі своїм командиром Гамлетом, бо я довіряю своєму командуванню. Він прийняв рішення перейти до «Хартії» і продовжувати воювати у складі цього підрозділу. Зараз ми розширюємось до окремого штурмового полку, і Гамлет буде його очолювати. Це не змінить основної задачі — проведення штурмових дій — але додасть ресурсів, забезпечення та мобільності», — сказав Монах.
