Як війна змінює наші емоції та чи існує адреналінова залежність
На п’ятий рік великого російського вторгнення в Україні все частіше говорять про своєрідну адреналінову залежність: під час обстрілів відчувається не тільки страх, але й дивне піднесення, чи навпаки — розчарування, коли довго не чути вибухів. Чому так відбувається, чи є це нормою та як війна змінює наші емоційні механізми — в ефірі Радіо Хартія розповіла Ангеліна Левицька, лікарка-психіатриня та психотерапевтка, засновниця центру психічного здоровʼя MindMental.
Чи існує насправді адреналінова залежність як феномен
Ангеліна Левицька попереджає, що треба бути обережними при використанні терміна «адреналінова залежність» навіть у побутових промовах:
«Це не може бути медичним діагнозом — такого визначення немає в переліку психічних захворювань. Ми говоримо радше про психологічний феномен, коли людина в умовах тривалої небезпеки може відчувати абсолютно різні емоції».
За її словами, війна активує симпатичну нервову систему — гормони адреналін, норадреналін і кортизол переводять тіло у режим «бий, тікай або замри».
«Немає правильних чи неправильних емоцій. Якщо ви відчуваєте очікування обстрілів або навіть радість, це не означає, що вам подобається війна. Це реакція психіки на ненормальні обставини», — каже Левицька.
Коли варто звернутися по допомогу
Психотерапевтка каже, що так звана адреналінова залежність не є поодинокою, але багато людей бояться озвучувати свої переживання через стигму.
«Ми бачимо більше проявів тривоги чи оніміння, ніж високих піків адреналіну. Але це не означає, що таких випадків немає», — говорить Левицька.
На її думку, важливо дослухатися до себе і відрізняти нормальні реакції від сигналів реальної небезпеки.
«Якщо після обстрілів людина повертається до життя — працює, спілкується, спить — це нормальна реакція. Але коли стан починає впливати на якість життя, з’являється імпульсивність, роздратованість, потяг до небезпечного контенту чи навіть до алкоголю й наркотиків — це ознака, що варто звернутися до фахівця», — каже Левицька.
Вона нагадує: посттравматичний стресовий розлад може виникати не лише у військових, а й у цивільних, які стали свідками травматичних подій:
«Два ключові маркери — пригнічений настрій понад два тижні та втрата відчуття задоволення від звичних речей. Це може свідчити про депресію», — говорить Левицька.
Попри все, Левицька закликає не відмовляти собі у простих задоволеннях та періодичних проявах радості:
«Якщо ми не будемо дозволяти собі відновлюватися, у нас не буде сили вистояти. Допомагає спорт, творчість, волонтерство — будь-яка активність, яка приносить задоволення. Це безпечні способи отримати позитивні емоції й компенсувати потребу в адреналіні».
