Невакцинованих дітей можуть обмежити в очному навчанні: що передбачає новий законопроєкт
Законопроєкт про захист населення від інфекційних хвороб, який зареєстрували у Верховній Раді, має насамперед оновити законодавство, ухвалене ще у 2000 році, та привести його у відповідність до медичної реформи, системи громадського здоров’я та електронної системи охорони здоров’я. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів голова Ради громадського контролю при НСЗУ та партнер юридичної фірми ILF Олексій Головін.
За його словами, документ не створює принципово нової системи, а модернізує чинні норми та усуває суперечності між законами, ухваленими в різні роки.
«Попередньому закону вже понад чверть століття, адже його ухвалили ще у 2000 році. Після запуску медичної реформи у 2017 році змінилися підходи до організації системи охорони здоров’я, а згодом був ухвалений закон про систему громадського здоров’я. Тому нинішній законопроєкт має на меті осучаснити систему захисту населення від інфекційних хвороб та привести законодавство у відповідність до тих змін, які були прийняті останніми роками», — каже Головін.
Однією з новацій є інтеграція даних про вакцинацію до електронної системи охорони здоров’я. Також документ передбачає впровадження механізму повідомлень про несприятливі події після імунізації за моделлю, що використовується в європейських країнах.
«Записи про вакцинацію так само зберігатимуться в електронній системі охорони здоров’я. Крім того, вводиться термін “несприятлива подія після імунізації”. Якщо після щеплення виникає побічна реакція, запускається система повідомлень про такі випадки за аналогією з європейськими країнами», — говорить Головін.
Окремо законопроєкт визначає, які вакцини та супутні матеріали фінансуються державою, а які можуть закуповуватися за кошти місцевих бюджетів.
«Раніше виникали суперечки щодо того, хто має закуповувати не лише вакцини, а й шприци, серветки та інші витратні матеріали. Тепер чітко визначено: щеплення, передбачені календарем вакцинації, фінансуються за рахунок державного бюджету разом із усіма необхідними матеріалами. Інші заходи, які залежать від епідемічної ситуації в громаді, можуть фінансуватися місцевими бюджетами», — каже Головін.
Найбільше суспільне обговорення викликала норма щодо недопуску до очного навчання дітей, які не мають обов’язкових щеплень. Така практика вже існує в чинному законодавстві, а новий документ лише уточнює її застосування.
«Заборона для невакцинованих дітей відвідувати заклади освіти існує і зараз. Але в чинному законі використовується загальний термін “дитячі заклади”, без чіткого визначення. У новому законопроєкті конкретизовано, що йдеться про дошкільні заклади, школи та дитячі оздоровчі установи», — говорить Головін.
За його словами, така норма не суперечить праву дитини на освіту, оскільки держава повинна забезпечити альтернативні форми навчання.
«Недопуск до навчального колективу не означає позбавлення права на освіту. Європейський суд з прав людини вже розглядав подібні питання щодо законодавства Чехії та підтвердив, що держава може встановлювати такі обмеження, якщо забезпечує доступ до освіти в інших формах — дистанційній, заочній чи іншій. Тут важливо зберігати баланс між суспільним інтересом та індивідуальними правами», — каже Головін.
Водночас діти, які не можуть отримати щеплення через медичні протипоказання, зможуть відвідувати заклади освіти за рішенням лікарсько-консультативної комісії.
«У законопроєкті передбачено, що у випадках медичних протипоказань питання допуску до освітнього процесу вирішуватиме лікарсько-консультативна комісія. Детальний порядок роботи таких комісій буде визначений на рівні підзаконних актів Міністерства охорони здоров’я», — говорить Головін.
Документ також деталізує процедуру відмови від вакцинації. Наразі вона оформлюється по-різному, залежно від закладу охорони здоров’я.
«Пропонується встановити чітку процедуру фіксації відмови від вакцинації. Це потрібно для того, щоб така відмова була юридично належно оформлена і не виникало суперечок щодо її законності. Якщо батьки відмовляються від щеплень для дитини, ця відмова діятиме до моменту зміни рішення або до досягнення дитиною повноліття», — каже Головін.
На його думку, законопроєкт має високі шанси бути ухваленим парламентом.
«Текст законопроєкту виглядає доволі збалансованим. Є окремі технічні моменти, які можна доопрацювати до другого читання, але якихось критичних ризикових положень я не бачу. Думаю, що закон буде ухвалений, питання лише в тому, коли саме це станеться», — сказав Олексій Головін.
