Унікальна міжнародна структура — Романцова про спецтрибунал щодо злочину агресії РФ проти України
Результатами засідання голів МЗС країн Євросоюзу (окрім Угорщини) та України, яке відбулось в Києві та Бучі 31 березня 2026, стала заява про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та міжнародної компенсаційної комісії. Чи допоможе це покарати винних за воєнні злочини РФ, в ефірі Радіо Хартія розказала правозахисниця Олександра Романцова.
Наразі Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції для засудження злочину агресії, скільки пізніші частини Римського статуту ще проходять ратифікацію.
«Фактично воно описано, але немає механізму, як засудити саме за цей злочин», — каже Романцова.
Ратифікація може тривати роками. Але створення спецтрибуналу дасть змогу швидше притягнути до відповідільності осіб, винних у скоєнні злочину агресії:
«Ті, хто мають владу, але використовують її замість розвитку власної держави на злочин агресії, будуть персонально відповідати в рамках цього трибуналу».
Україна активно працювала над ініціативою, щоби трибунал з’явився. Але необхідно також, щоб країни, які долучаються, брали на себе зобов’язання, зокрема, заарештовувати тих, чийого арешту вимагає трибунал у ході розгляду справи.
«Коли країни долучаються до такого трибуналу, вони мають це імплементувати в подальшому в свою роботу, включити правоохоронні системи, свою юрисдикцію», — каже Романцова.
В міжнародному праві вже були прецеденти створення міжнародних трибуналів, але всі вони з’являлися вже після того, як проходила гаряча фаза конфлікту. Тож український досвід є унікальним в міжнародній практиці, зазначила Романцова.
Україна зацікавлена в тому, щоб створити трибунал саме з Радою Європи.
«У Ради Європи є унікальний міжнародний механізм визначати, скільки компенсацій, за які порушення і кому належать — це Європейський суд з прав людини».
Поки іде процес створення трибуналу, українська поліція вже провела розслідування воєнних злочинів Росії у Бучі. Для цього було застосовано підхід командної відповідальності, як це визначають норми Женевських конвенцій. Це означає, що притягнути до відповідальності можна не лише безпосереднього виконавця злочину, але й командування, яке віддавало злочинні накази.
«Є конкретний солдат, який стріляє в людину на велосипеді на вулицях Бучі. Цей солдат не просто так там знаходиться, він в розпорядженні свого офіцера. А його офіцер надає йому наказ відповідно до розпорядження полковника, генерала і, врешті-решт, головнокомандуючого. У нашому випадку, це Путін».
Результати національного розслідування можуть бути основою для розгляду справ і у майбутньому спецтрибуналі, і вже зараз у Міжнародному кримінальному суді.
«Усе, що національна поліція оформила як кримінальні провадження на національному рівні, вона передає в прокуратуру. Прокуратура ж співпрацює з Міжнародним кримінальним судом. Тож, все це абсолютно є матеріалом для побудови міжнародних кейсів», — сказала Романцова.
