Російське оптоволокно сповільнює розмінування українських територій – Асоціація саперів України
Оптоволоконні кабелі, які російські війська використовують для керування дронами, стають новим викликом для гуманітарного розмінування українських територій. Через зовнішню схожість із мінними розтяжками сапери змушені перевіряти кожен такий кабель як потенційно небезпечний об’єкт. Це суттєво ускладнює та сповільнює процес очищення територій від вибухонебезпечних предметів. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів Тимур Пістрюга.
Оптоволокно ускладнює пошук розтяжок
На відміну від бойового чи оперативного розмінування, гуманітарне передбачає повне очищення території не лише від вибухонебезпечних предметів, а й від будь-яких сторонніх об’єктів, які можуть становити ризик або ускладнювати перевірку місцевості. Такий процес відбувається за чіткими міжнародними стандартами та процедурами. Кожен етап обстеження має бути документально зафіксований, адже після завершення робіт території повертають людям для проживання, ведення господарства чи будівництва.
«Ми не тільки шукаємо вибухонебезпечний предмет і знешкоджуємо його. Ми збираємо всі уламки, простими словами – все залізяччя. А якщо ще й оптоволокно висить – це взагалі окрема історія», – говорить Пістрюга.
Однією з найскладніших частин роботи саперів залишається пошук мінних розтяжок. Новий тип загрози лише ускладнює цей процес, адже зовні оптоволоконний кабель може нагадувати елемент вибухового пристрою.
«Ти не можеш зрозуміти – це розтяжка чи оптоволокно, тому перевіряти все доводиться однаково. Це дуже довга і кропітка робота. А в кінці оптоволокна може бути дрон, який не вибухнув», – каже Пістрюга.
Україна – серед світових лідерів у сфері гуманітарного розмінування
Росія постійно змінює тактику, створюючи дедалі більше проблем для саперів. Йдеться не лише про оптоволокно, а й про дистанційне дронове мінування та використання нових типів вибухових пристроїв. Зважаючи на це, точні строки повного розмінування українських територій прогнозувати складно.
«Колись світова спільнота, яка бореться із цією проблемою вже 30 років, вчила нас класичним методам боротьби з протипіхотними і протитранспортними мінами. Зараз спектр загроз значно ширший, але Україна не стоїть на місці – ми розвиваємося і шукаємо нові рішення», — говорить Пістрюга.
Україна накопичує унікальний досвід та формує нові підходи до протимінної діяльності. Пістрюга каже, що українські фахівці поступово стають одними з найбільш обізнаних та гнучких у світі через постійне зіткнення з новими типами загроз.
«Якщо у 2024–2025 роках я говорив, що ми поступово стаємо лідерами протимінної діяльності, то зараз можу впевнено це стверджувати. Світовий бомонд протимінної діяльності вже переймає у нас багато методів та способів, як з цим боротися», – каже Пістрюга.
Жінки дедалі частіше долучаються до розмінування
За словами Пістрюги, в Україні поступово зростає не лише кількість операторів протимінної діяльності, а й кількість жінок у цій сфері.
«Є всеукраїнський проєкт з ООН Жінками – «Вона демінерка» або «She demines», де ми навчаємо жінок і допомагаємо їм працевлаштовуватися», – каже він.
Навіть у польових командах Асоціації саперів України жінки вже складають близько чверті особового складу.
«Це не просто жінки-демінерки, декілька з них уже обіймають керівні посади», – говорить Пістрюга.
Професія сапера потребує постійного навчання
За словами Пістрюги, сучасне гуманітарне розмінування — це складна система, яка включає механізоване розмінування, роботу з мінно-пошуковими собаками, використання спеціальної техніки та підготовку фахівців зі знешкодження вибухонебезпечних предметів. Отримати базовий сертифікат можна за кілька тижнів, однак справжня підготовка триває роками.
«Я завжди порівнюю саперів із пілотами. Тут важливий не тільки сертифікат, а й досвід. Те, що людина отримала «кірку» і почала працювати, – це тільки початок. Сапери мають постійно навчатися і проходити додаткові вишколи», – сказав Тимур Пістрюга.
