Росіяни створили кілзону: у Дергачівській громаді погіршується безпекова ситуація
Безпекова ситуація в Дергачівській громаді Харківської області продовжує погіршуватися через активізацію російських атак дронами та бойових дій поблизу кордону. Водночас вихідні минули без загиблих і постраждалих серед цивільного населення. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів речник Дергачівської міської військової адміністрації Олександр Кулік.
За його словами, нині найбільша загроза спостерігається у прикордонних старостинських округах, де російські FPV-дрони фактично контролюють значну частину території.
«Якщо говорити про поранених і постраждалих, то, слава Богу, вихідні минули нормально. Інформації про загиблих чи поранених на цей момент немає. Але загалом безпекова ситуація продовжує погіршуватися як на прикордонні, так і по всій громаді. Російські FPV-дрони зараз можуть долітати навіть до міста Дергачі, хоча такі випадки поки поодинокі», — каже Кулік.
Найскладнішою ситуація залишається у Козачолопанському, Проходівському, Токарівському та Прудянському старостинських округах.
«Території прикордонних старостинських округів фактично повністю контролюються російськими FPV-дронами. По суті, росіяни створили там так звану кілзону. Під ударами опиняються житлові будинки, цивільні автомобілі, торговельні та медичні об’єкти, адміністративні установи. Перебувати там стало дуже небезпечно», — говорить Кулік.
Водночас місто Дергачі залишається відносно безпечним, хоча окремі атаки фіксуються і там.
«Місто Дергачі перебуває в умовній зоні безпеки. FPV-дрони майже не долітають, але інколи такі випадки все ж трапляються. Наприклад, нещодавно був удар по надземному переходу до залізничної станції Дергачі. На щастя, це сталося о четвертій ранку, коли там нікого не було. Якби це трапилося вдень, наслідки могли бути значно серйознішими», — каже Кулік.
«Бога просили, щоб не на нас, а в поле ті КАБи летіли» – місцева мешканка про життя в Боровій
Через загострення ситуації триває евакуація мешканців прикордонних населених пунктів. Особливо активно виїжджають жителі Козачої Лопані.
«Ще кілька місяців тому в Козачій Лопані проживали понад 400 людей. Сьогодні там залишилося близько 130 мешканців. У Новій Козачій — лише 25 осіб. Загалом у десятикілометровій прикордонній зоні зараз проживає до 400 людей, тоді як кілька місяців тому їх було близько 800», — говорить Кулік.
За його словами, евакуація відбувається за спеціальним алгоритмом через місцеву владу, волонтерів та правоохоронців.
«Люди виходять із Козачої Лопані та Нової Козачої самостійно або за допомогою місцевої влади. Далі на визначених точках їх підбирають волонтери та поліцейські офіцери громади. Таким чином евакуація триває постійно», — каже Кулік.
Водночас він говорить, що частина мешканців занадто довго відкладала рішення про виїзд із небезпечних територій.
«Прикро, що багато людей спохопилися надто пізно. Протягом кількох років ми закликали їх виїжджати, пояснювали ризики. Але багато хто залишався через господарство, городи або сподіваючись, що ситуація не погіршиться. Тепер евакуація значно складніша й небезпечніша», — говорить Кулік.
Ситуацію в Козачій Лопані він називає критичною.
«За інформацією людей, які виїжджають із селища, російські дрони фактично полюють на цивільних. Через це на вулицях залишаються тіла загиблих людей, які неможливо евакуювати чи поховати. Ситуація там дуже складна, і поки що важко зрозуміти, як її можна швидко змінити», — каже Кулік.
Попри війну, у громаді продовжують працювати освітні заклади. У прикордонних населених пунктах дітей немає вже понад два роки після примусової евакуації, однак у самому місті Дергачі навчання триває.
«На території громади зараз проживає близько 1400 дітей. Більшість із них мешкає безпосередньо в Дергачах. Евакуація родин із дітьми з міста наразі не планується, адже працює підземна школа, будується підземний дитячий садок, функціонують усі основні заклади», — говорить Кулік.
Підземна школа у Дергачах працює у змішаному форматі з лютого цього року та вже приймає сотні учнів.
«Потужність підземної школи становить близько 800 дітей у дві зміни. Загалом у закладах освіти громади навчається понад 3500 учнів, але на території громади проживає лише близько 1400 із них. Тому будівництво нових безпечних просторів, ще однієї підземної школи та дитячого садка має стати основою для повернення родин із дітьми додому», — каже Кулік.
За його словами, саме створення безпечної освітньої інфраструктури є одним із ключових чинників, які можуть сприяти поверненню мешканців до громади навіть в умовах війни.
Довідка
Куди звертатися з питань евакуації
- 067 177 07 40, 095 285 70 12 — офіційні лінії спецпідрозділу «Білий янгол».
- 203 — безплатна цілодобова гаряча лінія з питань евакуації;
- 093 177 64 58 — громадська організація «Helping to Leave»;
- 102 — поліція.