Росіяни намагаються відтягнути українські сили на другорядні напрямки – Кузан про наміри РФ
Щоби послабити українську оборону на Донеччині – ключовому для російської армії напрямку наступу – РФ створює додаткові загрози. Яка ситуація в Покровсько-Мирноградській агломерації, що відбувається на сумському прикордонні та чи варто очікувати нападу з боку Білорусі, в ефірі Радіо Хартія розповів голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан.
Наступ на Суми
Інформацію про напівоточення Сум армією РФ Сергій Кузан називає інформаційною спецоперацією противника.
«Росіянам не вдається реалізувати свій план по Донецькій області, по Запоріжжю, тож вони намагаються переключити нашу увагу з ключових напрямків на другорядні. За допомогою інформаційної хвилі розтягнути фронт і змусити наше військове командування послабити ключові напрямки. І це має розблокувати для росіян хоча б мінімальне просування», – каже Кузан.
За його словами, на глибину 1–1,5 км вздовж державного кордону на Сумщині йде інфільтрація ворога. Є і втрати українських територій.
«Але це не та втрата, яка загрожуватиме не те, що Сумам (до них ще 30–35 км), а навіть Сумській області – порівняно з аналогічною їхньою операцією минулого й позаминулого року», – каже Кузан.
Подібна ситуація й на півночі Харківщини.
«Це все входить в план буферної зони росіян. І цей план їм однозначно не вдається», – каже Кузан.
Ситуація в Мирнограді
Покровсько-Мирноградської агломерації як оборонного рубежу, за словами Кузана, більше не існує.
«Ситуація там була тяжкою, вона залишається тяжкою, і, звичайно ж, буде лише утруднюватися. Нам потрібно приготуватися до літнього наступу і розуміти, що саме на цій ділянці сконцентровані основні зусилля ворога. Тому, звісно, просування ворога буде», – каже Кузан.
На думку експерта, і Покровськ, і Мирноград вже відіграли свою ключову роль – не просто стримали противника, а й виснажили угрупування армії РФ, змусивши вводити додаткові резерви, які були призначені для того, щоб вийти на адміністративні кордони Донецької області.
«Якщо ми подивимося по карті, то можемо порівняти по дирекції на Барвінкове. Ось туди мала би діставати ця російська клешня з півдня. Тобто для того, щоб оточити нашу ключову міську агломерацію – Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку. Наразі це завдання не виконано», – каже Кузан.
Подальша ситуація в Покровсько-Мирноградській агломерації залежатиме від того, чи є можливості утримувати той чи інший рубіж оборони. У пріоритеті Сил оборони України – збереження життя людей. Захисники займуть наступну підготовлену лінію оборони і знову створять критичні умови для російської армії, виснажуючи її.
«Це звичайна математика війни. Ми збільшуємо нашу дистанцію, збільшуємо сіру зону. І поки ворог долає нову сіру зону, на цьому етапі ми і завдаємо йому максимального ураження, поступово його вигальмовуючи», – каже Кузан.
Білоруський фактор
Щоб відволікти українські ресурси на другорядні напрямки, Путін з осені 2022 року намагається втягнути президента Білорусі Олександра Лукашенка у війну. Лукашенко, на думку експерта, буде намагатися підіграти Путіну, але не дасть себе втягнути в пряме протистояння з Україною.
«Бо наші військові спроможності, порівняно з позаминулим роком, значно зросли, кратно зросли. Ми вже маємо й далекобійні дрони, і менші реактивні дрони-ракети, і більші ракети. Білорусь для нас є легшою мішенню», – каже Кузан.
З боку Білорусі експерт убачає більшу загрозу для європейських країн, аніж для України.
«Я би звернув увагу на північ, на операцію по створенню Сувальського коридору. Європейські країни не готові до обмеженої операції за участю російських військових. І тут, звичайно ж, білоруська інфраструктура, ось ті регулярні навчання саме на північному заході Білорусі, вони можуть відіграти вже практичну роль», – каже Кузан.
