Начальник медичної служби «Хартії»: як працює такмед та чому поранених все частіше рятують роботи
Медична служба 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» вибудувала систему, де автономія батальйонів поєднується з централізованою координацією. Начальник служби майор Дмитро Стиранець розповів ефірі Радіо Хартія, що через зміну умов сучасної війни бойові медики бригади готуються діяти довше й самостійніше, ніж передбачають стандартні протоколи, а евакуація поранених усе частіше здійснюється за допомогою наземних роботизованих комплексів.
Координація та автономія у медичній службі «Хартії»
Медична служба «Хартії» складається з двох рівнів: органу управління у штабі та мережі медичних пунктів батальйонів.
«Є орган управління, який комунікує між ними та впливає на медичну роботу в кожному підрозділі. Але рішення про застосування медиків на рівні батальйону приймає комбат», — каже Стиранець.
Служба визначає маршрути евакуації, точки збору та передачі поранених, формує стабілізаційний пункт і екіпажі для медеваку. Водночас батальйони діють автономно, приймаючи рішення відповідно до бойової ситуації. Хто підписує рапорт на відпустку, той і головний у цього військовослужбовця», — іронізує майор, підкреслюючи, що саме командир батальйону зрештою вирішує, коли і як евакуювати поранених.
Підготовка медиків відбувається поетапно: від базового рівня ASM до CLS і далі — Combat Medic.
«Ми навчаємо бойових медиків діяти на рівні СМС, щоб вони могли тривалий час надавати допомогу безпосередньо на позиції. Це виходить за рамки стандартів TCCC, але відповідає реаліям війни», — говорить Стиранець.
Начальник медичної служби «Хартії» додає:
«Коли бойовий медик ще до першого виходу на позицію працює зі справжньою раною, він отримує досвід, який формує впевненість і готовність діяти в критичний момент».
Як для евакуації використовуються нові технології
За сприятливих умов евакуація важкого пораненого може тривати до трьох годин. Але бойова обстановка, погода й атаки FPV-дронів часто змушують чекати днями.
«Найчастіше ми не вписуємося в рамки «золотої години», якою її бачить TCCC (Tactical Combat Casualty Care, стандартизовані протоколи тактичної медицини). Доводиться маневрувати, підлаштовуватись під концентрацію засобів ураження противника», — каже Стиранець.
Все частіше бригада застосовує НРК, де можливо не залучати для евакуації особовий склад напряму.
«Там, де це може зробити робот, ми максимально використовуємо цей метод. Але треба зважати: НРК коштовні, повільні й стають пріоритетною ціллю для ворога», — говорить Стиранець.
Начальник медичної служби «Хартії» додає, що наземні роботи — це шанс зберегти життя тих, хто мав би евакуювати пораненого під обстрілом:
«Треба зважати на безпеку людей, що мають евакуювати пораненого — це можуть бути взагалі військові, що не дотичні до медичної роботи безпосередньо. Тому буває доцільніше дочекатися слушного моменту і лише тоді провести цю евакуацію».
Система доповнюється телемедициною: бойові медики консультуються з начмедом батальйону чи навіть хірургом стабілізаційного пункту через радіозв’язок. Це дозволяє зберегти кінцівки, коригувати лікування й навіть дистанційно допомагати хворим на позиціях.
«Автономія батальйонів і технології — це наш спосіб виживати й рятувати. Ми постійно аналізуємо, коригуємо й навчаємо, щоб кожен боєць мав шанс повернутися живим», — сказав Дмитро Стиранець.
