Корпоративна культура перемоги: як корпус «Хартія»допомагає бізнесу та війську шукати нові форми єдності
4 червня корпус «Хартія» проведе у Дніпрі проведе зустріч «Корпоративна культура перемоги». Це простір для обговорення того, як українські компанії можуть залишатися економічно успішними й водночас відповідальними під час війни. Учасники події говоритимуть про практики, що допомагають формувати культуру компаній, нові форми співпраці бізнесу та війська, а також про виклики, які нині стоять перед підприємцями. Свої очікування від події в ефірі Радіо Хартія поділилася офіцерка 2-го корпусу НГУ «Хартія» та викладачка Київської школи економіки Оксана Сироїд.
Чому корпусу «Хартія» актуально говорити про виклики бізнесу
За словами Оксани Сироїд, ідея дискусії про корпоративну культуру перемоги виникла у корпусу «Хартія» як відповідь на запит самих підприємців.
«Понад рік тому в Івано-Франківську місцева бізнес-асоціація звернулася до командира корпусу «Хартія» Ігоря Оболєнського з питанням: що нам робити? Ми провели серію діалогів і зрозуміли, що головне — назвати страхи на ім’я», — каже Сироїд.
Серед ключових переживань бізнесу — мобілізація працівників, конкуренція за людський ресурс, а також почуття провини перед військовими та ветеранами:
«Коли ми проговорили ці страхи, стало зрозуміло, що йдеться не лише про реінтеграцію ветеранів, а про збереження єдності між військом і суспільством. Бізнес має адаптуватися до тих, хто пройшов війну, а не навпаки», — говорить Сироїд.
Вона додає, що корпоративна культура сьогодні повинна охоплювати всі цикли, пов’язані з війною: від підтримки мобілізованих і їхніх родин до політики пам’яті та повернення ветеранів у цивільне життя.
«Це означає відверто говорити про мобілізацію, допомагати людям набувати навичок, що рятують життя, підтримувати родини поранених і загиблих, а також створювати простір для пам’яті», — каже Сироїд.
Військові джерела корпоративної культури
Оксана Сироїд нагадує, що сам термін «корпоративна культура» походить із війська. Його автором є генерал Гельмут Мольтке, який був одним з головних реформаторів пруської армії після того, як вона зазнала поразки від Наполеона.
«Багато з того, що зараз використовується в арміях всього світу, пішло з того, що Мольтке називав корпоративною культурою пруського війська. В принципі, якщо заглянути у суть цього поняття, мені здається, що великою мірою багато чого там пасує і до сьогодні. У всякому разі, корпоративна культура є однією з головних цінностей у корпусі «Хартія», але мало б бути, напевно, більш поширене у війську взагалі», — говорить Сироїд.
На її думку, український бізнес може вже зараз запозичити дещо з поширених військових практик корпусу «Хартія» та Сил оборони взагалі.
«З одного боку, це свобода думки — здатність осмислювати досвід проживання війни й говорити про нього. З іншого — дисципліна, ритуали й традиції, які формують витривалість і згуртованість. Це хвилини мовчання, пам’ятні дати, марафони чи толоки, що підтримують політику пам’яті», — каже Сироїд.
Вона говорить: саме поєднання свободи мислення та дисципліни може стати новим стандартом для українських компаній.
«Чим більше ми маємо рутини пам’яті, тим сильніше ми згуртовані. І це те, що бізнес має інтегрувати у свою корпоративну культуру», — сказала Оксана Сироїд.
