Чи можливо, щоб всі християни святкували Великдень в один день — Трегубов про різницю церковних календарів
Цього року католики святкують Великдень 5 квітня, а православні — 12 квітня. Чому існує різниця між датами та чи можна визначити один день свята для всіх християн, в ефірі Радіо Хартія пояснив Віктор Трегубов, релігієзнавець і речник Угруповування об’єднаних сил.
Дата Великодня від початку була пов’язана з давньоюдейським святом Песах, який відзначали відповідно до місячного календаря. Згідно зі свідченнями євангелістів, Ісус Христос воскрес на третій день Песаху.
«Десь перші двісті років християнство було ще доволі близьке до юдейської традиції. Перші християни святкували Великдень, виходячи з дати Песаху, просто переховуючи дату по місячному календарю», — пояснює Трегубов.
Щоби встановити більш конкретну дату святкування, на Першому Нікейському (вселенському) соборі християнства була створена формула, згідно з якою день Великодня вираховується після весняного рівнодення і через тиждень після першої весняної повні.
«У чому, власне, склалася проблемка? Принцип вирахування встановили астрономічний, а святкували календарно, за календарне рівноденство прийняли 21 березня».
Похибка у календарі була невелика, однак за багато років вона накопичилась. Проблему мала вирішити реформа — запровадження Григоріанського календаря. Формулу ж визначення дати Великодня залишили без змін. Саме тому за цим календарем Великдень може бути раніше за Песах, через що новий календар не був прийнятий до використання православними церквами.
«Пасхалію досі усі православні святкують за старим календарем, бо інакше, за новим, воно буде припадати, власне, до Песаху в деякі моменти святкування. А це якось нелогічно», — коментує Трегубов.
Натомість святкування в один день Різдва стало можливим для християн всього світу, оскільки Різдво святкується за сонячним, а не місячним календарем. Великдень міг би стати для католиків і православних єдиним святом, каже Трегубов, якби весняне рівнодення визначали астрономічно, а не календарно:
«Тоді всі календарні питання знімаються, бо астрономія для всіх єдина, ми живемо на одній планеті».
Така ідея в православному світі обдумувалась і навіть була запланована на Всеправославний собор, який скликався патріархом Варфоломієм у 2016 році. Однак через спротив Російської православної церкви питання не було винесене на обговорення.
«Російська православна церква під тиском російської влади почала саботувати цей Собор. І паралельно з цим підбивати інші церкви, які від неї були залежні, до саботажу. В останній спробі зробити так, щоб цей Собор відбувся і мав справді Всеправославний статус, патріарх Варфоломій просто забрав з порядку денного ті питання», — сказав Трегубов.
Це не допомогло, і Собор не ухвалив ніяких важливих рішень:
«Росіяни просто використовували відмазки, вони фактично цей Собор зірвали».
Однак це відіграло позитивну роль для українського православ’я. На думку Трегубова, патріарх Варфоломій намагався зберегти підтримку Російської православної церкви, однак її шантаж змусив його змінити думку і зрештою сприяв його рішучості у створенні Православної церкви України.
