Більше людей прийняти ми вже не зможемо – міська голова Берестина про переселенців
У місті Берестин, колишньому Краснограді, розташованому за 100 км на південний захід від Харкова, нині зареєстровані майже дев’ять тисяч переселенців. Сюди, до тилової громади, їдуть люди з прифронтових територій. Купити нерухомість в Берестині непросто, пропозицій небагато, зросла і вартість оренди. І хоча робочих місць небагато, є школи з укриттями, де діти можуть навчатися офлайн. Про життя громади Радіо Хартія розповіла міська голова Берестина Світлана Кривенко.
Переселенці у Берестині
З перших днів повномасштабного вторгнення до Берестина приїхали більше дванадцяти тисяч переселенців, дев’ять тисяч з них і нині живуть у місті.
«Багато людей з Харківського напрямку: Куп’янськ, Вовчанськ, Великий Бурлук зараз до нас їдуть. Є люди із Донецької області, навіть з Криму є одна. Вона приїхала і сказала: “Я не хочу там жити”», – каже Світлана Кривенко.
Людей розмістили у гуртожитках чотирьох навчальних закладів, які раніше працювали в Берестині. Дехто вже придбав собі житло в місті і сусідніх селах, хтось орендує.
«Ми поселили близько 300 людей. Зараз місць в гуртожитках уже немає», – каже Кривенко.
Ціна оренди квартир у Берестині, за словами Кривенко, зросла:
«Дехто тільки за комунальні послуги пускають ВПО. Хтось бере три–п’ять тисяч, до десяти тисяч за квартиру чи будинок, дивлячись, який ремонт, які умови».
Частина переселенців мала гроші, щоби купити власне житло. Через збільшення попиту зросла і вартість квартир:
«Якщо раніше квартиру можна було придбати від шести тисяч доларів, то нині найдешевша, без ремонту починається від десяти тисяч. Але варіанти дуже складно знайти, все розкупили», – сказала Кривенко.
Багато житла переселенці придбали в селах громади, центром якої є Берестин.
«Люди розраховують, що посадять город, якісь кошти зекономлять на продуктах харчування. А в селах є і магазини, і школи, і дитсадки. Дітей підвозимо до міста в школи», – каже Кривенко.
Офлайн навчання
У 2023 році Берестинська громада була викреслена з переліку територій можливих бойових дій, і з того часу місцеві школярі навчаються за змішаною формою: офлайн в укриттях та онлайн. У громаді працюють п’ять міських і чотири сільські школи.
«На новий 2026–2027 навчальний рік у нас дві сільські школи стовідсотково планують вийти в офлайн», – каже Кривенко.
У Берестині нині будують ще дві підземні школи. Одну планують відкрити до 1 вересня, другу – до кінця 2026 року.
«В одній школі буде 9 класів, у другій – 13. Все одно всіх дітей не охоплять, буде дві зміни. Діти ходитимуть за бажанням батьків, тому що у нас є в деяких школах укриття є, а діти все одно навчаються дистанційно. Батьки побоюються», – розповіла Кривенко.
Кількість дітей у школах Берестина, за словами голови громади, нині приблизно така ж, як і до початку повномасштабного вторгнення:
«Виїхало близько 300 дітей. Але приблизно така ж кількість дітей-переселенців приїхала до громади».
Цього року до школи підуть 190 першокласників – трохи менше, ніж торік.
Роботи мало, але й робочих рук не вистачає
Основні роботодавці в Берестині – це чотири комунальні підприємства, які відчувають брак кваліфікованих працівників:
«Немає електриків, слюсарів, фахівців контрольно-вимірювальних приладів для тепломереж, робітників з ремонту покрівель у багатоповерхових будинках. Скрутно з бухгалтерами, людьми, які займаються закупівлями», – розповідає Кривенко.
Переважно людей не влаштовує пропонована заробітна плата:
«За рахунок надбавок, премій витягуємо, щоб хоча б більше десяти тисяч гривень отримували».
Щоби стимулювати вузькопрофільних медиків лишитися в громаді, лікарям-переселенцям надали службове житло.
«Проводили процедуру відумерлої спадщини й безхазяйного майна і передали лікарям. Трішечки їм допомогли фінансово, далі вони вже власними коштами облаштовують квартири», – каже Світлана Кривенко.
Житло для переселенців
У селах Берестинської громади місцева влада зробила інвентаризацію кинутих будинків.
«Будинки, які стояли порожні, де ми знаємо, що 100% немає нащадків і не відкриті спадкові справи, про це ми дізналися в нотаріуса, – туди заселили людей. Люди підключили електрику, підремонтували і живуть. Без права власності. Без орендної плати, платять тільки за комунальні послуги. Але таких випадків небагато, трохи більше десятка», – сказала Кривенко.
Прийняти ще більше переселенців, за словами голови громади, Берестин не зможе:
«Вже таких ресурсів немає. Якщо, не дай бог, нам необхідно буде створювати транзитний пункт, то це будуть спортивні зали закладів освіти, будемо там розміщати людей на день-два, тому що вже вільного житла немає».
Відпочинок в Ізюмській громаді: чому гора Крем’янець, Ізюмська лука та Сіверський Донець небезпечні
Втрати бюджету громади
Відколи Берестин не належить до зони можливих бойових дій, деякі сільгоспвиробники перереєстрували свої підприємства у громадах, які юридично вважаються загроженими:
«Там робітникам дають 100% бронь. Або змінюються власники, підприємства перереєстровують до інших міст, і податки, зокрема ПДФО, платять до інших міст і громад. Приблизно на рік ми втрачаємо через це 20 мільйонів гривень. Це десята частина бюджету», – сказала Кривенко.
Болюче питання – дороги
Через Берестин проходить траса Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта. Це дорога державного значення, яка нині в дуже поганому стані.
«Але і в цьому році, мабуть, ми не попадемо в список на ремонт. Дорога зовсім непроїзна, дуже багато скарг. Ми вже мовчимо за капітальний, хоча б ямковий ремонт зробили. Коли розпочнеться навчальний рік, ми з сіл, де немає укриттів, дітей просто не зможемо підвозити по такій дорозі до шкіл, тому що автобуси порозсипаються, та й діти рано виїжджають, вони укачуються просто в автобусах», – каже Світлана Кривенко.
