Обкладинка подкасту: Або закохуєшся в це, або ні — полярник Олександр Полудень про антарктичні експедиції
    Фото: Національний антарктичний науковий центр / Facebook

    Або закохуєшся в це, або ні — полярник Олександр Полудень про антарктичні експедиції

    Тетяна Ігошина Олена Гусейнова

30-та ювілейна Українська антарктична експедиція після року перебування на станції «Академік Вернадський» повернулася в Україну. Про деталі та результати її роботи в ефірі Радіо Хартія розповів Олександр Полудень, полярник і керівник експедиції.

0:00 0:00

30-та Українська антарктична експедиція складалася з 13 осіб, з яких 8 — науковці, ще 5 — спеціалісти з життєзабезпечення станції, зокрема лікар, кухар, системний адміністатор.

Збір інформації здійснювався на замовлення різних міжнародних інституцій за низкою напрямів, зокрема гідрометеорологічним, біологічним, геолого-геофізичним, геокосмічним і медико-фізіологічним.

«Маємо кожен свої витратні матеріали на повний рік роботи, щоб виконати своє технічне завдання і зібрати якомога якісніше і більше зразків», — говорить Полудень.

За його словами, цей рік став найуспішнішим для біологів: тепла зима дала змогу просунутися далі й зібрати більше матеріалів.

«Але для тварин, які там проживають, це гірше. Крига для звірів — це як ліс в нашій місцевості, там вони здобувають їжу і ховаються від хижаків», — каже Полудень.

Полудень говорить, що зменшення кількості криги через глобальне потепління змушує тварин рухатись все далі на південь.

«Температура води коливалася в діапазоні від +2 до -1,86°C.  Ми звикли, що прісна вода замерзає при 0°C, а солона замерзає при -1,9. То в нас протягом року не опустилася температура води нижче -1,9°C», — говорить Полудень.

Експедиція також проводила метеорологічні дослідження: збирала дані про опади, спостерігала за льодовиками та запускала зонди у стратосферу.

«Вище 20 кілометрів ми піднімали кулі, температурно-вітрове зондування атмосфери робили, вивчали тропосферні теплі ріки,і які циклони заходять в глибину материка», — каже Полудень.

Серед науковців був і харків’янин.

«В нас був один науковець з Харківського радіоастрономічного університету. Вони займаються геофізикою, вивченням ближнього космосу, грозовою активністю в ближньому космосі, іоносферою» — говорить Полудень.

Заявки на участь у новій експедиції можна буде подати вже цього літа. Відбір відбуватиметься у кілька етапів і включатиме медичне та психологічне обстеження, а також фахову співбесіду.

«Тим, хто не пройшов відбір, радять підтягнути окремі навички — чи то наукові компетенції, знання іноземних мов, драйверські навички, основи електрики або отримати додаткові сертифікати. Це допоможе стати сильнішими й податися знову наступного року. Ми завжди раді новим людям і новим фахівцям», — каже Полудень.

Для Олександра Полудня це вже була шоста експедиція, подавати заявку на відбір до нової він поки не збирається. Хоча каже, що люди часто повертаються.

«Або закохуєшся в це, або ні. Хтось може сказати після першого разу, що ні-ні-ні, більше це не моє. А є люди, які 10 разів їздять. Я не рекордсмен», — сказав Олександр Полудень.

Графічний елемент: мікроавтобус

Підтримайте радіо

Ми існуємо завдяки вашій підтримці.
Станьте нашими підписниками на патреоні та підтримуйте нас донатом на банку.
Або за реквізитами:
ЄДРПОУ 45784628
IBAN UA273515330000026002045916262,
призначення «Добровiльне пожертвування на проєктнi витрати».


Дякуємо, що ви з нами!