Як захистити техніку від FPV-дронів: українські інженери тестують новий комплекс активного захисту
Українська компанія DevDroid розробляє комплекс активного захисту (КАЗ) для боротьби з FPV-дронами. Спочатку компанія спеціалізувалася на бойових модулях для стрілецької зброї, однак згодом перейшла до створення систем захисту для наземних роботизованих комплексів (НРК) та бронетехніки. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів Юрій Поріцький, директор компанії DevDroid.
Від бойових модулів до систем захисту від дронів
За його словами, перші розробки були спрямовані на ураження живої сили противника, а згодом — легкої бронетехніки та дронів.
«Ми почнемо з того, що наша компанія з самого початку виготовляла саме бойові засоби. Вони були призначені під калібр 7,62×39 для автоматичної зброї. Поступово ми рухалися від бойових модулів до встановлення їх саме на НРК. Першим пріоритетом для нас було ураження живої сили противника, після чого ми почали рухатися до ураження легкої техніки та бронетехніки. Наступним етапом стали КАЗи, які можуть захищати людину і техніку від FPV-дронів», — каже Поріцький.
Чому ставку зробили на дробові боєприпаси
Одним із напрямків роботи компанії стало використання дробових боєприпасів для знищення дронів. Рішення базується на досвіді українських військових, які активно застосовують дробовики проти FPV-дронів.
«Ми побачили практику використання дробовиків, які активно почали видавати підрозділам на початку 2026 року. Вони добре себе зарекомендували, тому що дають шанс збити FPV-дрон, який атакує. Ми почали працювати з дробовими рішеннями ще в середині 2025 року. Головна перевага — не потрібна надточність, адже великий радіус розсіювання уламків збільшує ймовірність ураження цілі», — говорить Поріцький.
«Швидко побачимо результат на карті» — Третій армійський корпус про мідлстрайки углиб Луганщини
Комбінація дробу та сітки
Наразі розробники тестують комбіновану систему боєприпасів.
«У нашій системі КАЗу використовується 40 набоїв стрічкового типу. Ми тестуємо комбінацію, коли два набої є дробовими, а третій — сіткового типу. Коли бачимо ціль, відбувається постріл трьома набоями: два з дробом і третій із сіткою як додаткова перестраховка», — каже Поріцький.
Чому акустичні системи не виправдали очікувань
Окрему увагу команда приділила пошуку способів виявлення FPV-дронів. Спочатку розглядали акустичні системи, які мали визначати напрямок руху дрона за звуком.
«Ми близько п’яти місяців працювали над акустичним засобом. Хотіли визначати за звуком, з якої траєкторії рухається FPV-дрон і на якій висоті він летить. Але зіткнулися з низкою проблем: шумами від самої техніки, складністю роботи під час руху та іншими обмеженнями. У такому форматі рішення показало себе недостатньо ефективним», — говорить Поріцький.
Недоліки оптичного виявлення
Також випробовувалися оптичні системи, однак і вони мають свої недоліки.
«По оптиці є свої плюси й мінуси. Коли FPV-дрон летить на фоні неба, його добре видно через тепловізор. Але в теплу погоду над лісовою місцевістю тепловий слід стає менш помітним, через що можуть виникати помилкові спрацювання. Також важко точно визначити швидкість і траєкторію руху цілі», — каже Поріцький.
Радар як основа комплексу активного захисту
У результаті компанія зробила ставку на радарні технології.
«Ми дійшли до того, що саме радар є системою, яка найкраще визначає траєкторію руху FPV-дрона, його швидкість і азимут. Це дозволяє зрозуміти, коли саме потрібно відкривати вогонь, адже кожен тип зброї має свою ефективну дистанцію ураження. Серед усіх рішень — звук, оптика та радар — саме радар показав себе найкраще», — говорить Поріцький.
Український ринок радарних технологій лише формується
За його словами, український ринок лише починає активно розвивати такі технології.
«Український defence-ринок дуже добре розвинувся у сфері БПЛА та наземних роботизованих комплексів. Але виробників складних технологічних рішень, зокрема радарів, поки що небагато. Іноземні системи коштують десятки тисяч доларів, а також існують обмеження щодо їх закупівлі та постачання. Тому я очікую, що в Україні з’явиться кілька компаній, які зможуть виробляти та масштабувати такі радари для внутрішнього ринку», — каже Поріцький.
Як система відрізняє FPV-дрон від інших об’єктів
Розробник пояснює, що сучасні радари можуть налаштовуватися під конкретний тип цілей.
«Якщо радар налаштований виключно на виявлення FPV-дронів, то з ймовірністю 99,9% повітряний об’єкт, який він визначить, буде саме FPV-дроном. Це дозволяє мінімізувати хибні спрацювання та підвищити ефективність роботи комплексу», — говорить Поріцький.
Першими носіями системи стануть наземні роботи
Наразі головним напрямком застосування системи є наземні роботизовані комплекси, а в майбутньому її можуть адаптувати і для бронетехніки.
«Першим етапом ми запускаємо систему саме на НРК. Якщо рухається група роботизованих платформ, нам не потрібно вживати додаткових заходів безпеки для особового складу. Ми розуміємо, що працюємо із технікою. Для бронетехніки потрібно буде додатково відпрацьовувати сценарії використання, адже там поруч перебувають люди. Але саме НРК є оптимальною платформою для старту таких рішень», — сказав Юрій Поріцький.
