Обкладинка подкасту: Українці стали значно більше читати рідною мовою — результати першого національного дослідження
    Інна Білоножко. Фото: Книжковий арсенал

    Українці стали значно більше читати рідною мовою — результати першого національного дослідження

    Антон Алохінссон Ольга Трачук

Міністерство культури України ще у квітні оголосило про старт першого національного дослідження читання. Його мета — зрозуміти, що мотивує українців повертатися до книжок, які бар’єри заважають формувати читацьку звичку та які інструменти популяризації працюють найкраще. Про його проміжні результати в ефірі Радіо Хартія розповіла книжкова аналітикиня та кураторка дослідження Інна Білоножко. 

0:00 0:00

Які бар’єри до читання виявило дослідження серед українців

За словами Інни Білоножко, перше національне дослідження читання концентрується на тих, хто вирішив повернутися до книжок у дорослому віці або почати читати вперше.

«Найглибшим бар’єром для нових читачів є відсутність звички й рутини, у якій взагалі існує книга. Людина мусить зробити вольове зусилля, щоб змінити свій маршрут і знайти місце для книжки», — говорить Білоножко.

Вона каже, що найкращим «входом» у читання стає зміна обставин: переїзд, нова робота чи навіть інший шлях до офісу.

«Книжка часто стає тим новим, що допомагає людині відкрити для себе інший ритм життя», — каже Білоножко.

Вона також підкреслює терапевтичний ефект від читання — особливо актуальне питання для українців та українок під час великої війни:

 «Світові дослідження доводять, що читання книги на 68% знижує рівень стресу. Іноді достатньо лише шести хвилин — двох-трьох сторінок — щоб відчути полегшення».

Фото: Книжковий арсенал / Instagram

Читацькі практики та культурні формати

Попри зростання інтересу до книжок, українці стикаються з низкою викликів — від конкуренції соцмереж до слабкої підтримки бібліотек:

«Соцмережі є крутим каналом популяризації книжки, але водночас вони відвертають більш яскравим контентом», — говорить Білоножко.

Вона каже про важливість створення середовища, де книжка природно інтегрується у дозвілля:

«Формат кав’ярень-книгарень чи фестивалів, де поруч із музикою й поезією є книжки, — це ідеальний шлях. Людині не треба спеціально планувати читання, воно стає частиною її культурного простору».

Якщо ми не будемо говорити про війну, це місце займе Росія: що покажуть на цьогорічному фестивалі Docudays UA

За результатами дослідження Research.ua, 90% українців читають саме українською мовою, а більшість купує книжки як артефакти чи артоб’єкти.

«Найважливіший висновок — будь-яка книжка краще, ніж жодної. Коли з’являється звичка до читання, далі все йде як по маслу», — сказала Інна Білоножко.

Графічний елемент: мікроавтобус

Підтримайте радіо

Ми існуємо завдяки вашій підтримці.
Станьте нашими підписниками на патреоні та підтримуйте нас донатом на банку.
Або за реквізитами:
ЄДРПОУ 45784628
IBAN UA273515330000026002045916262,
призначення «Добровiльне пожертвування на проєктнi витрати».


Дякуємо, що ви з нами!