Якщо ми не будемо говорити про війну, це місце займе Росія: що покажуть на цьогорічному фестивалі Docudays UA
Частина українських документальних фільмів, які цьогоріч покажуть на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA, створені безпосередньо під час бойових дій – ці стрічки знімали на смартфони під час служби чи монтували з особистих щоденникових архівів. За словами артдиректора та члена Відбіркової ради фестивалю Романа Бондарчука, така українська документалістика сьогодні стала одним із найпотужніших способів говорити зі світом про досвід війни, злочини Росії та життя в умовах повномасштабного вторгнення. Про це Роман Бондарчук розповів у ефірі Радіо Хартія.
«Ми покажемо все найкраще, що було знято українцями або про Україну за рік»
За словами Романа Бондарчука, цього року фестиваль отримав близько двох тисяч заявок через міжнародну платформу FilmFreeway. Учасники могли подаватися як на міжнародний конкурс «Docu/Світ», так і на національний – «Docu/Україна». Розповідаючи про результати останнього, Бондарчук зауважує, що українське документальне кіно зараз переживає один із найсильніших періодів за всю історію незалежності.
«Цей рік надзвичайно плідний на українське кіно. Я думаю, що в кожній програмі фестивалю є хоча б один український фільм. Ми покажемо все найкраще, що було знято українцями або про Україну за рік», – говорить Бондарчук.
Наскрізною темою більшості українських фільмів залишається війна та особистий досвід її переживання. Однією із таких робіт стала стрічка в форматі щоденника «Де все зникає» Олександра Ткаченка, знята на смартфон після мобілізації автора до війська.
«Це людина, яка до війни жила зовсім іншим життям – займалася ретритами, співала мантри, практикувала аюрведу. А потім опинилася у війську. Сам фільм дуже ніжний і красивий, попри те, що говорить про війну», – каже Бондарчук.
Війна очима військових
Окрім українського конкурсу, окрему програму фестивалю організатори присвятили стрічкам, створеним військовослужбовцями. Йдеться про секцію «Архів війни. Фрагменти опору». Для неї фестиваль оголосив відкритий набір робіт серед військових підрозділів та режисерів, які зараз служать у лавах Сил оборони.
«Багато професійних кінематографістів зараз служать і продовжують знімати вже як військові. Це неймовірна програма, там є дуже пізнавальні стрічки, наприклад, фільм про застосування наземних роботизованих комплексів та реальні ситуації, в яких їх застосовують», – говорить Бондарчук.
Водночас частина стрічок показує не бойові дії, а побутові чи глибоко особисті моменти, які допомагають краще зрозуміти життя військових.
«Є замальовка, де солдат після бойового завдання телефонує дружині, і вони говорять про те, як правильно прищеплювати яблуню, щоб гілка не всохла. Це дуже людські історії, які скорочують дистанцію між цивільними та військовими», – каже Бондарчук.
Документалістика як культурна дипломатія
До програми конкурсу також увійшла стрічка «Сліди» Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк про жінок, які пережили сексуальне насильство під час російської агресії. Попри складність теми, Бондарчук наголошує, що режисерки етично підійшли до подачі матеріалу.
«Це не репортаж, який шокує. Це фільм, який допомагає зрозуміти й співпережити, тому він працює як культурна дипломатія. Стрічка уже отримала нагороду на Берлінале й подорожує світом. Вона розповідає про те, що Росія робить в Україні зараз», – каже артдиректор фестивалю.
Бондарчук говорить, що міжнародний інтерес до таких стрічок зараз є надзвичайно високим. Українські документальні фільми регулярно потрапляють до програм провідних світових кінофестивалів і стають способом говорити зі світом про війну.
«Ми маємо звучати, нести свої історії й розповідати про воєнні злочини Росії. Якщо цього не будемо робити ми, це місце займатиме Росія», — говорить Бондарчук.
Фестиваль доповнять дискусії та публічні події
Окрім кінопоказів, у межах Docudays UA працюватиме публічний майданчик Right Now! із лекціями та дискусіями. Його облаштують просто неба біля кінотеатру «Жовтень» у Києві.
«Ми будемо запрошувати інтелектуалів і гостей фестивалю для обговорення тем, які зараз здаються найбільш гострими й важливими», – каже Бондарчук.
Також у програмі фестивалю запланована документальна вистава в Театрі на Лівому березі та спеціальні інклюзивні покази. Частину фільмів адаптують жестовою мовою та субтитрами для людей із порушеннями слуху та зору.
Фестиваль Docudays UA триватиме у Києві з 5 по 12 червня. Роман Бондарчук зазначає, що квитки на українські покази часто розкуповують заздалегідь, тому радить бронювати їх наперед.
