Про що домовились Україна і Угорщина щодо прав нацменшин
Між Україною та Угорщиною був досягнутий компромісу щодо прав угорської національної меншини. Домовленості стосуються освіти та публічного використання угорської мови. Вимоги щодо політичного представництва угорців як нацменшини у Верховній Раді були відхилені Україною, оскільки це вимагає внесення змін до Конституції. Про деталі домовленостей в ефірі радіо Хартія розказав Ілля Юрчина, аналітик Ради зовнішньої політики «Українська призма».
«Так, Україна пішла на поступки угорцям, але завдяки блискучій роботі нашої делегації Угорщина теж була змушена послабити свої вимоги», — сказав Юрчина.
Мова йде про «План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України», який Угорщина вимагала доповнити відповідно до своїх пропозицій — так звані «Одинадцять пунктів Сіярто».
«І отут найцікавіше, оскільки мова йде про рівень ЄС, то будь-які зміни до цього плану торкаються не лише Угорщини, а й інших держав-членів: Румунії, Польщі, Болгарії, Словаччини. Тобто тих країн, які мають притомну частку представників своїх національних меншин на території якогось окремого адміністративного суб’єкту України», — сказав Юрчина.
Домовленості досягнуті у питаннях:
- освіти національних меншин: зокрема, йдеться про можливість навчатися і складати іспити угорською мовою, використання національної угорської символіки на шкільких заходах
- публічне використання угорської мови: зокрема, дублювання вивісок у громадських місцях чи назв населених пунктів, де частка угорців складає 10-15% населення.
«На всю Закарпатську область це не буде поширюватися. І так само там на інші області, де проживають інші представники національних меншин інших держав, це також поширюватися не буде. Це, скоріше, йде мова про ось ці населені пункти, де компактно проживають представники нацменшин», — сказав Юрчина.
Угорщина також також пропонувала запровадити політичне представництво нацменшин в українському парламенті, на зразок того, як це працює в самій Угорщині.
«У них є офіційно визнані національні меншини, відповідно, ці представники нацменшин мають право балотуватися, щоб отримати мандант на репрезентативність нацменшини в Національній асамблеї в Угорському парламенті. І попри те, що в них немає права голосу, вони все одно можуть виступати з трибуни і свою позицію доносити. Угорці хотіли запропонувати нам щось подібне імплементувати у своє законодавство, але наша сторона чітко донесла, що це вимагатиме суттєвих поправок до Конституції України, і це, як мінімум наразі, зробити неможливо», — сказав Юрчина.
Серед відхилених Україною вимог Угорщини було і скасування укрупнення районів:
«Ця вимога суперечить реформі децентралізації і адміністративно-територіальній реформі, яку, до слова, неодноразово підтримували і в Страсбурзі, і в Брюсселі, тобто в Європейському Союзі», — сказав Юрчина.
Досягнення компромісу щодо прав національних меншин між Україною та Угорщиною призвело до розблокування останньою переговорного процесу для вступу України до ЄС.
