Харківське Полісся, Співочі тераси, дендропарк: туризм та відпочинок у Краснокутській громаді
Співочі тераси, Краснокутський дендропарк, один з найстаріших в Україні, та природний парк «Слобожанський», який називають харківським Поліссям – унікальні локації Краснокутської громади працюють для відвідувачів під час війни. Громада розташована на північному сході Харківської області, у Богодухівському районі, який є і прикордонним, і прифронтовим, але сама громада не належить до зони бойових дій, і частина туристично-рекреаційних локацій Краснокутська продовжують працювати.
За словами селищної голови Ірини Карабут, дедалі частіше на відпочинок сюди приїздять не лише місцеві жителі, а й гості з інших районів та областей, зокрема переселенці та ветерани, для яких час на природі стає способом відновлення після пережитого стресу. Але не всі туристичні об’єкти громади нині доступні для відвідування. Де саме можна відпочити у Краснокутській громаді, а куди планувати візит не варто, в коментарі для Радіо Хартія розповіла селищна голова Ірина Карабут.
Безпекова ситуація у Краснокутській громаді
Краснокутськ розташований у Богодухівському районі Харківської області та межує із Сумщиною і Полтавщиною. Від кордону з Росією до північних меж Краснокутської громади — близько 20 кілометрів, але громада не зазнала окупації, і в 2025 році її виключили із зони можливих активних бойових дій. Однак, зазначає Ірина Карабут, безпекові ризики, як і по всій країні, тут зберігаються.
«На сьогоднішній день громада виведена із зони можливих активних бойових дій. Звичайно, по всій Україні зараз немає спокою, але поки що ситуація така, слава Богу», – зазначає вона.
Співочі тераси: унікальний амфітеатр просто неба
Однією з найвідоміших туристичних локацій громади вважаються Співочі тераси в селі Городнє. Цю пам’ятку садово-паркової архітектури наприкінці XIX – початку XX століття створила родина Харитоненків, слобожанських промисловців і меценатів.
Тераси мають форму амфітеатру просто неба і складаються з п’яти дугоподібних ярусів, які створюють унікальний акустичний ефект. Завдяки цьому місце отримало назву: тут добре чути навіть тиху розмову на значній відстані.
Комплекс розташований за 80 км від Харкова і є доступним для відвідувачів:
«Співочі тераси працюють без проблем. Там можна поставити намет, є спеціально відведена територія. Також є платні й чотири безкоштовні альтанки біля водойми. Там орендар облаштував зони відпочинку, де все є – і холодильники, і вода. Тобто він усе зробив для того, щоб люди відпочили нормально», – говорить Карабут.
Поруч із Співочими терасами знаходиться кілька водойм. Офіційного пляжу на території немає, однак місцеві жителі все одно там відпочивають.
«Стоять таблички, що купання заборонене, бо пляж не узаконений. Але там є пісок, пірси, створені всі умови. Людина сама приймає рішення», – каже селищна голова.
Харківське Полісся і його «Мандротерапія» для ветеранів
Ще однією візитівкою громади є Національний природний парк «Слобожанський», який ще називають харківським Поліссям. Ві Харкова до парку 87 км автодорогами, він має площу понад 54 км² та відомий сосновими лісами, болотами й рідкісними видами рослин і тварин.
На території парку прокладені пішохідні та велосипедні маршрути, в окремих локаціях доступні спостереження за бобрами, птахами та іншими представниками місцевої фауни. Загалом у «Слобожанському» мешкає 51 вид тварин та 22 види рослин і грибів, які занесені до Червоної книги.
Попри те, що ліси Харківщини забруднені вибухівкою внаслідок обстрілів РФ, у безпечних рекреаційних зонах парку «Слобожанський» екскурсії продовжуються.
«У тих місцях, де проводяться екскурсії, усе нормально. Тільки, якщо буде група на екскурсію, треба попереджати, це можна зробити через нас. Нещодавно ми приймали там Вовчанську громаду, а ще раніше – ветеранів з усієї області. Парк працює, проводить екскурсії, є можливість навіть залишитися на ночівлю», – каже Карабут.
За її словами, саме природні маршрути дедалі частіше використовують для програм психологічного відновлення ветеранів. У громаді реалізують проєкт «Мандротерапія», який організовує місцева ветеранська спільнота за підтримки громадських організацій.
«До нас регулярно приїздять ветерани з різних громад області. Разом із громадською організацією “Народжені бути сильними” ми розвиваємо проєкт “Мандротерапія”. Його ідея проста – допомогти людям відновлюватися через подорожі, природу та нові враження», – говорить Карабут.
Один із найстаріших дендропарків України
Відкритим для відвідувачів залишається Краснокутський дендропарк – один із найстаріших в Україні. Його заснував Іван Каразін, брат фундатора Харківського університету Василя Каразіна. Протягом багатьох років молодший Каразін привозив до Краснокутська рослини з різних куточків світу, так тут з’явилися понад триста видів екзотичних дерев і чагарників.
Сьогодні відвідувачі можуть прогулятися алеями парку, побачити знаменитий «Острів кохання», джерела питної води та старовинні насадження.
«Його можна відвідувати, єдине питання — за екскурсію треба домовлятися, якщо цікава екскурсія. А погуляти парком, помилуватися старовинними деревами – це без проблем. Вхід вільний, безкоштовний, і люди там постійно бувають та насолоджуються природою», – каже Ірина Карабут.
Відпочинок біля озера Вільшанка
Окремою принадою парку «Слобожанський» є озеро Вільшанка. У ньому чиста джерельна вода, навколо росте заповідний ліс.
Озеро розташоване поряд із селом Чернещина, для відпочивальників тут працює рекреаційна локація, екосадиба «Тихий кут». Тут можна залишитися на кілька днів, щоби відпочити на природі та пройтися пішохідним маршрутом «Забуті стежки».
«Там є дерев’яні будиночки, чани, мангали, працює кухня. Якщо люди хочуть відпочити з ночівлею, то це дуже гарний варіант. Поруч природне озеро, ліс, джерело та екостежки, якими можна прогулятися», – каже селищна голова.
Локації без доступу
Частина рекреаційних об’єктів Краснокутської громади залишаються закритими для відвідування через безпекову ситуацію. Йдеться насамперед про Наталіївський парк, колишню садибу Павла Харитоненка у Володимирівці. Там розташовані історичні будівлі, старовинна церква, господарські споруди та мальовничі маршрути вздовж річки Мерчик.
Також поки не працює Пархомівський художній музей, який часто називають сільським Ермітажем. На початку повномасштабного вторгнення РФ найцінніші експонати звідти евакуювали.
«Музей не пошкоджений. Просто всі цінні експонати були вивезені. У 2022 році росіяни були дуже близько до цих населених пунктів, тому безпека стала говним пріоритетом», – говорить Карабут.
Як дістатися до Краснокутської громади
Попри те, що громада не входить до зони ойових дій, частина доріг, які туди ведуть, пошкоджені або небезпечні.
«У нас була одна більш-менш безпечна дорога Харків–Охтирка, сьогодні там натягуються сітки. Якщо завершать облаштування захисних сіток на цій ділянці, то це буде найзручніший маршрут. Частина людей їде через Високопілля, інші — через Коломак. Така ось ситуація: хоч ми й в тилу, але заїхати трохи важко. Зараз усі підлаштовуються під безпекову ситуацію», – розповіла Карабут.
За її словами, попри виклики воєнного часу, туристів та гостей у громаді вистачає. Ірина Карабут каже, що сама часто буває на Співочих терасах, де знаходить спокій та відновлення.
