Харківська школа романтиків

У новому епізоді «Харківської школи романтиків» Сергій Жадан і Олена Гусейнова у Дніпрі, у місті, в яке Домонтович повертає свого героя у романі «Без ґрунту». Цей випуск ми записали у Хартія-Хабі в Дніпрі разом із слухачами. Говорили про місто як простір пам’яті та втрат: старожитності й краєзнавчі колекції, утопії суспільного і приватні втечі, музика, аромати і любовне життя. Міркували про те, як в цьому романі, вперше надрукованому в 1942 році, в окупованому німцями Харкові, Домонтович прощається з епохою українських 1920-х. Прощається, але фіксує цю епоху – в масках, самообманах, інтелектуальному житті, в кон’юнктурних промовах і ескапічних пристрастях. Фіксує світ «без ґрунту».

Цей епізод Сергій Жадан і Олена Гусейнова записали у Хартія-Хаб у Полтаві. Подорожуючи в Полтаву, Сергій і Олена перечитали майже всі тексти про Мазепу, написані за останні 200 років: Вольтера, Байрона, Гюго, Брехт, Сосюру та інших «переписувачів» Мазепинської історії.

Чи стала Полтава початком мазепинської легенди? Чи слушно припустити, що європейські інтелектуали помітили Мазепу після Полтави? Що дав мазепинському проєкту і Україні союзі зі шведами? Як розуміти сьогодні сміливу спробу гетьмана втекти з-під імперської опіки?

Слухайте про реального українського гетьмана, його драматичну особисту історію, а також міркуйте разом з нами, як стратегічна катастрофа перетворюється на символ нескореної волі.

В черговому епізоді Сергій Жадан і Олена Гусейнова читають книжку прусського генерала, військового реформатора і теоретика Карла фон Клаузевіца.

Звертають увагу на метафори та інші фігури мовлення, на фрагментарність письма та алюзії на романтизм. Читають так як читають воєнні трактати філологи, от тільки це українські філологи, які з 2014 року живуть в умовах російсько-української війни.

У черговому епізоді Харківської школи романтиків Сергій Жадан і Олена Гусейнова залишають студію «Радіо Хартія» і йдуть дивитися рок-оперу «Гамлєт» за п’єсою Леся Подерв’янського «Гамлєт, або Феномен датського кацапізму».

Чому Гертруда перетворилася на Маргариту? Де купити цукерки «Тузік»? Що робити з «кацапським кріслом, позбавленим художнього смаку»? Чи залишився Гамлет в опері так само «босим, бородатим і пацаватим»? І чому в опері таки з’явилася Офелія, хоча сам автор зізнавався, що вона завжди його дратувала?

На всі ці питання Сергій і Олена не знайдуть відповідей. Втім, вони спробують зрозуміти, чи абсурд і гротеск Подерв’янського все ще працюють як мова виживання.

Сергій Жадан і Олена Гусейнова міркують про «антивоєнне письмо». Про роман Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка» та роман Курта Воннегута «Бойня номер п’ять». У романі Гашека війна не так трагедія, як фарс. Швейк — не герой, а обиватель, який тримається на плаву у світі, що божеволіє і розсипається. Його оповідки й хитрість ніби розхитують імперії, які й без того хитаються. «Бойня номер п’ять» — роман не про війну, а про неможливість її оповісти. У романі війна — не сюжет, а неможливість сюжету. Роман, у якому немає засудження нацизму, але є розчарування в слові, в історії, у логіці часу. Сергій і Олена говорять про автобіографізм, про фрагментарність письма, про колоніальні прочитання і про те, як ці романи виросли з досвіду конкретних культур, але стали універсальними.
А ще про те, що чесніше — пацифізм, що уникає засудження, чи гнів, який шукає пояснення?