Герої антивоєнних романів: від Йозефа Швейка до Біллі Пілігрима

Сергій Жадан і Олена Гусейнова міркують про «антивоєнне письмо». Про роман Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка» та роман Курта Воннегута «Бойня номер п’ять». У романі Гашека війна не так трагедія, як фарс. Швейк — не герой, а обиватель, який тримається на плаву у світі, що божеволіє і розсипається. Його оповідки й хитрість ніби розхитують імперії, які й без того хитаються. «Бойня номер п’ять» — роман не про війну, а про неможливість її оповісти. У романі війна — не сюжет, а неможливість сюжету. Роман, у якому немає засудження нацизму, але є розчарування в слові, в історії, у логіці часу. Сергій і Олена говорять про автобіографізм, про фрагментарність письма, про колоніальні прочитання і про те, як ці романи виросли з досвіду конкретних культур, але стали універсальними.
А ще про те, що чесніше — пацифізм, що уникає засудження, чи гнів, який шукає пояснення?