«Ви дуже оптимістичні, якщо думаєте, що це буде швидко»: Дробович про створення Українського національного пантеону
1 липня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Український національний пантеон». Документ визначає загальну концепцію цього меморіального комплексу та прописує механізми її втілення у життя. Процес цей триватиме щонайменше кілька років – про це в ефірі Радіо Хартія розповів Антон Дробович, кандидат філософських наук та голова Українського інституту національної пам’яті у 2019-2024 роках.
«Навіть якщо робити все по-людськи, правильно, із дотриманням усіх процедур. Якщо ви подивитеся закон про пантеон, то побачите, що там передбачено багато скорочених і виняткових процедур для будівництва цього об’єкта. Але навіть із цими скороченнями й винятковими процедурами, якщо робити так, щоб це справді було на століття, щоб породжувало не чвари, а гордість, на це піде щонайменше два-три роки. Ви дуже оптимістичні, якщо думаєте, що це буде зроблено швидко», – каже Дробович.
При створенні пантеону, за його словами, треба затвердити концепцію, знайти, вибрати та відвести земельну ділянку, далі – міжнародний, або всеукраїнський конкурс на архітектурний проєкт, підготовка проєктної документації. Окремо Антон Дробович каже, що наразі не існує переліка осіб, які будуть поховані в пантеоні.
«Це буде дуже складна дискусія. Звісно, можна дуже загально сказати, що всі ті постаті, які ми бачимо в підручниках з історії, можуть претендувати на вшанування. Це князь Володимир, княгиня Ольга, Ярослав Мудрий, Іван Мазепа, Іван Виговський, Богдан Хмельницький, Максимович, Котляревський, Симон Петлюра, Леся Українка, видатні державні діячі, військові, художники, письменники, митці, навіть нобелівські лауреати. До речі, цікаво, що в законі про пантеон окремо передбачено, що це можуть бути нобелівські лауреати з науки та літератури. Це також зроблено з прицілом на майбутнє», – говорить Дробович.
Він звернув увагу також на те, що закон передбачає велику роль у залучені до обговорення питань облаштування пантеону усього українського суспільства.
«Процес ухвалення рішень передбачено таким, що враховуватиме і громадську думку. Найімовірніше, сучасні цифрові технології дадуть змогу збільшити кількість людей, які долучаться до цих обговорень. Це, безумовно, значною мірою вплине і на сприйняття цього простору, і, можливо, навіть на його просторові форми», – каже Дробович.
За його словами, ключову роль в визначенні того, що це буде за об’єкт і кого там будуть вшановувати, буде здійснювати спеціальний консультативно-дорадчий орган, який буде відбиратись з фахівців, істориків, дослідників, науковців, представників Інституту національної пам’яті. Цей консультативно-дорадчий орган має залучати громадську думку для прийняття рішення і щодо їх підтвердження.
