Від операторів до алгоритмів: як рої дронів змінять поле бою
Попри активні розробки у світі, повноцінні ройові технології безпілотників поки що залишаються на стадії становлення. Водночас перехід від групового до ройового застосування може відбутися вже найближчими роками і суттєво змінити характер бойових дій. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів експерт з авіаційного ринку Богдан Долінце.
За його словами, нині мова йде переважно про групове керування дронами, однак технологічний стрибок до автономних роїв — лише питання часу.
«На сьогоднішній день великих успіхів у ройових технологіях жодна компанія не продемонструвала. Але є напрацювання, які дозволяють автоматизувати процес. І перехід від групового до ройового використання може зайняти лише кілька років», — говорить Долінце.
Він пояснює, що перевага ройових систем — це зменшення потреби в операторах і підвищення масштабності операцій.
«Якщо зараз для місії з десятком безпілотників потрібні десятки операторів, то в майбутньому такі завдання зможуть виконувати одна-дві людини. Людина фактично стане не оператором, а стратегом або адміністратором рою», — каже Долінце.
Важливою складовою таких систем є автономність: дрони повинні діяти навіть без стабільного зв’язку чи GPS.
«Керування відбуватиметься не кожним дроном окремо, а через постановку загальної місії. А вже алгоритми визначатимуть, як саме її виконати — який маршрут обрати і який безпілотник застосувати», — говорить Долінце.
За його словами, ройові системи зможуть ефективно працювати навіть в умовах радіоелектронної боротьби, де традиційні канали зв’язку приглушуються.
«Канал зв’язку використовуватиметься не для ручного керування, а для передачі задуму місії. Координація відбуватиметься всередині рою без участі людини», — каже Долінце.
Окремий виклик — це обчислювальні потужності та розвиток штучного інтелекту, які є критично необхідними для таких систем.
«Ключовим обмеженням залишається ефективність алгоритмів і доступні обчислювальні ресурси. Вони мають бути одночасно потужними, енергоефективними і мініатюрними», — говорить Долінце.
Попри активну конкуренцію, жодна країна чи компанія поки не має беззаперечної переваги в цій сфері.
«Ми не бачимо сьогодні 100% працюючого рішення. Ринок залишається відкритим, і ця гонка триває», — каже Долінце.
Водночас Україна має перевагу — можливість тестувати технології безпосередньо в умовах бойових дій.
«Українські розробники можуть у реальному часі перевіряти свої рішення. Але західним компаніям легше залучати фінансування, що прискорює їхні розробки», — говорить Долінце.
Росія також працює над подібними технологіями, однак наразі не демонструє проривних результатів.
«Росія розвиває окремі елементи — мережеву взаємодію дронів, штучний інтелект. Але цілісних ройових рішень ми поки не спостерігаємо», — сказав Богдан Долінце.
Він додає: технологія ройових дронів ще не досягла зрілості, але її поява може кардинально змінити правила ведення війни вже в найближчому майбутньому.
