Від морозів до мінування: як війна і погода впливають на агросектор Харківщини
Озимі культури на Харківщині переважно пережили зиму без критичних втрат, попри температурні коливання та льодяну кірку на полях. Водночас аграрії регіону й далі працюють у складних умовах війни — через мінування земель, зростання вартості ресурсів і ризики обстрілів. Про це в ефірі Радіо Хартія розповіла начальниця відділу землеробства департаменту агропромрозвитку Харківської ОДА Оксана Федишина.
За її словами, зимовий період супроводжувався різними погодними умовами, які могли вплинути на стан культур, однак значних втрат аграрії не зазнали.
«На сьогодні озимі перебувають переважно у доброму стані. Зима видалася і з морозами, і зі снігом, були коливання температур — як низьких, так і високих. Утворювалася льодяна кірка, яка тривалий час зберігалася на більшій частині Харківщини і мала вплив на рослини, але цей вплив був незначний. Тож усі сподівання на гарний врожай у нас є — озимі перезимували добре», — говорить Федишина.
Наразі озима пшениця, жито та ячмінь перебувають у фазі кущіння.
«Культури зараз знаходяться у фазах кущіння. Стан рослин оцінюється як задовільний та добрий. Негативного впливу не спостерігається, і втрат озимих культур поки що не зафіксовано — таких звернень від підприємств не надходило», — каже Федишина.
Урожайність залежатиме від погоди та умов весни і літа
Попри позитивний стан посівів після зими, робити прогнози щодо врожайності наразі зарано. За словами Федишиної, на результат впливатиме ціла низка факторів.
«Зараз рано говорити про показники врожайності основних сільськогосподарських культур, у тому числі озимих. Результат значною мірою залежатиме від погодних умов весняно-літнього періоду, перш за все — кількості опадів, температурного режиму, можливих посух або заморозків», — говорить Федишина.
Вона каже, що суттєвим фактором також залишатиметься фітосанітарний стан посівів.
«Важливим буде і стан культур після перезимівлі, дотримання строків польових робіт, забезпеченість господарств матеріально-технічними ресурсами. Не всі господарства можуть у повному обсязі вносити добрива чи засоби захисту рослин. Також на врожайність впливатимуть хвороби та шкідники, які залежать від погодних умов», — каже Федишина.
Війна залишається головним викликом для аграріїв
Аграрний сектор Харківщини продовжує працювати в складних економічних і безпекових умовах. За словами Федишиної, підприємства зосереджені передусім на збереженні діяльності.
«Багато аграріїв зазнали втрат через воєнні дії. Вони працюють у складних економічних і небезпечних умовах. Більшість зараз зосереджена не на розвитку підприємств, а на збереженні ресурсів і підтримці своєї діяльності», — говорить Федишина.
Серед ключових проблем — зростання вартості ресурсів і мінування земель.
«Основні виклики залишаються високими — збільшується вартість ресурсів, обмежений доступ до фінансування, є ризики, пов’язані з бойовими діями та мінуванням земель», — каже Федишина.
Аграрії змінюють підходи до виробництва та шукають нові можливості.
«Фермери активно переходять на культури з більшою доданою вартістю — ягоди, овочі, шукають підтримку через міжнародні гранти. Галузь уже вийшла зі збитковості на рівень помірної прибутковості», — говорить Федишина.
Держава пропонує гранти та компенсації для аграріїв
За словами Федишиної, держава впроваджує низку програм підтримки аграрного сектору.
«Зараз працюють грантові програми для розвитку садівництва, ягідництва та тепличного господарства. Крім того, діє програма компенсації за розмінування сільськогосподарських земель — держава відшкодовує 100% вартості таких послуг», — каже Федишина.
Також передбачено компенсації за придбання техніки.
«Для прифронтових територій передбачено компенсацію до 40% вартості техніки або обладнання, а для інших регіонів — 25%. Крім того, діє державна програма кредитування 5–7–9% і запускається підтримка агрострахування», — говорить Федишина.
Основні культури залишаються традиційними
У структурі посівів Харківщини традиційно переважають зернові культури.
«На Харківщині основну частину посівних площ займають зернові культури — пшениця, ячмінь, горох. Серед технічних культур найбільші площі займає соняшник», — каже Федишина.
У 2024 році структура посівів залишиться подібною до попередніх років.
«Основними культурами будуть озимі, кукурудза, горох, соняшник і соя. Менші площі займатиме ріпак. Також аграрії звертають увагу на менш поширені культури — нут, сорго та льон», — сказала Оксана Федишина.
Зернові культури й надалі залишаються основою аграрного виробництва регіону.
