Від 100 до 400 років розкладання: чим небезпечні пластикові квіти на могилах
Пластикові квіти, які українці використовують для прикрашання могил, становлять серйозну екологічну проблему, адже вони не підлягають переробці та можуть шкодити довкіллю і здоров’ю людей. Про це в коментарі Радіо Хартія розповіла виконавча директорка ГО «Добра воля», менеджерка проєктів з питань поводження з відходами Ксенія Тумановська.
За її словами, головна проблема штучних квітів полягає у їхній складній конструкції, що робить їх непридатними для повторної переробки.
«Питання в тому, що це пластик, який не переробляється. Ці квіти зроблені з кількох компонентів: там є проволока, вона оточена пластиком, є шматочки тканини, обробленої і фарбованої. Переробити їх як звичайний пластик, як пляшку, неможливо», — говорить Тумановська.
Вона каже, що навіть якщо такі відходи потрапляють на сміттєзвалища, вони становлять довготривалу загрозу для довкілля.
«Пластик розкладається від 100 до 400 років. Якщо він потрапляє на відкритий ґрунт або стихійні смітники, з часом утворюється мікропластик, який потрапляє в ґрунт, воду, а потім — до нас з вами на стіл», — каже Тумановська.
Особливо небезпечним є спалювання штучних квітів, що часто відбувається у селах або невеликих населених пунктах.
«У малих населених пунктах ці віночки і квіти дуже часто спалюють. А спалювання пластику шкодить повітрю і ґрунтам, забруднюючи їх діоксинами та іншими канцерогенними речовинами», — говорить Тумановська.
За словами Тумановської, у містах такі відходи зазвичай потрапляють на полігони, але це не вирішує проблему остаточно.
«Якщо ми говоримо про місто, ці відходи везуть на полігон. Але це все одно пластик, який роками розкладається і поступово перетворюється на мікропластик», — каже Тумановська.
Кількість таких відходів значна через поширені традиції прикрашання могил перед поминальними днями та річницями.
«Живе така квіточка максимум пів року, потім вона вицвітає і її треба міняти. Люди хочуть зберегти порядок на могилі, але ці квіти дуже швидко втрачають вигляд», — говорить Тумановська.
У багатьох країнах світу від штучних квітів поступово відмовляються, віддаючи перевагу природному озелененню.
«Найпоширеніша світова практика — не використовувати ці квіти. Наприклад, якщо подивитися на німецьке кладовище, там — надгробки і травичка, без пластикових прикрас», — каже Тумановська.
Вона додала, що висадження живих рослин на могилах — це давня українська традиція, яка існувала задовго до появи пластикових виробів.
«Живі квіти і висаджені рослини — це прадавня наша традиція. Висаджували дерева — липи, дуби, берези, а з квітів найпоширенішим був барвинок», — говорить Тумановська.
Водночас, на її думку, змінювати ситуацію слід поступово, без жорстких заборон.
«Треба більш лагідно до цього підходити. Якщо просто заборонити, люди можуть почати опиратися і робити навпаки. Краще пояснювати і створювати умови для використання живих рослин», — каже Тумановська.
За її словами, різниця у вартості між штучними та живими квітами сьогодні вже не є значною.
«Різниця у вартості між штучними квітами і живими не така вже й велика. Це питання більше звички і зручності», — сказала Ксенія Тумановська.
