Спецефіри, концерт і кемпер мрій: як Радіо Хартія працювало на Atlas Festival
Із 17 по 19 липня Радіо Хартія стало частиною Atlas Festival, працюючи одразу на трьох локаціях: сцені Shelter Loko Stage, у студії в кемпері та на майданчику з мерчем. Про підсумки фестивалю та його найяскравіші моменти в ефірі Радіо Хартія розповіла комунікаційна директорка Лідія Калашникова.
18 липня на Shelter Loko Stage Радіо Хартія представило спеціальну концерту програму за участі музикантів, які служать або раніше служили в Силах оборони України.
«Ведучими програми були Сергій Жадан та Олена Гусейнова, вони спілкувалися з гостями, була Веста (Веста Гунченко — ред.), яка проводила аукціони. Разом ми намагалися зібрати кошти на підтримку Сил оборони України в межах усього фестивалю», — розказала Калишникова.
На локації з мерчем від Радіо Хартії відвідувачі мали нагоду поспілкуватись з командою радіо.
«Це власне наш простір з мерчем, де можна було поспілкуватися з нашою командою, тому що час від часу туди підходили то Сергій, то Олена, ну і власне познайомитися з нашими проектами», — сказала Лідія Калишникова.
17—19 липня мандрівна студія радіо всередині кемпера приймала гостей — учасників фестивалю, і ці спецефіри транслювались наживо. Але сам кемпер став також частиною ще одного важливого проєкту — «Мрій на Радіо Хартія».
«Взагалі, ми хотіли створити місце, де люди можуть хоча б на хвилину дозволити собі помріяти. От власне «Мрій на Радіо Хартія» — це саме про це. Не тільки про перемогу, зрозуміло, що перемога, як така, це ціль вже, не тільки мрія, а наша ціль, спільна ціль. Я намагалася скерувати людей біля кемпера саме на те, щоб вони помріяли про дуже, скажімо так, я не хочу применшувати, але про дуже побутові речі. Наприклад, про море, про подорожі, хтось мріє про собаку, не може завести собі, про зустріч з близькими, про речі, за якими ми всі дуже-дуже сильно скучили», — говорить Калишникова.
Таких історії на кемпері залишили чимало, як відвідувачі фестивалю, так і його учасники.
«Було залишено багато повідомлень. І знаєте, я дуже хотіла про це згадати, трохи не забула. Там навіть виникали цілі діалоги мрій. Хтось написав: «Хочу відвезти дітей на море». А поруч одразу приклеїли папірець із написом: «І мене візьміть, будь ласка». Кемпер нарешті почав жити — буквально вкривався мріями», — сказала Калашникова.
У наступні фестивалі і радійні подорожі кемпер буде їздити з мріями, зібраними на Atlas Festival.
«Я, направду сказати, не встигла написати нічого на тому кемпері, але у мене є дуже велика мрія про свободу, про свободу пересування. У мене є мрія повозити цей кемпер по всіх усюдах, по вільній Україні. І люди, які залишали там свої надписи, для мене надзвичайно важливі. Тому що я вважаю, що це ніби колективна медитація на щось хороше. Ця мрія моя, вона збувається саме рухом кемперу по країні», — сказала Лідія Калашникова.
