В Україні 15% мам дітей з інвалідністю думають про самоушкодження — дослідження
Громадські організації «Епі-просвіта» та «Академія пізнання» провели масштабне дослідження становища матерів, які виховують дітей з інвалідністю. Про ключові проблеми таких жінок — від медичного булінгу до економічної ізоляції — на Радіо Хартія розповіла очільниця «Епі-просвіти» Нія Нікель.
Медична система та гендерний булінг
Дослідження показало, що матері дітей з інвалідністю стикаються з системними проблемами у сфері охорони здоров’я. Попри реформу 2018 року, яка мала зробити медицину людиноцентричною, реальність виявилася іншою.
«Наші жінки систематично піддаються медичному булінгу. Лікар може сказати: «Ти сама винна, що у тебе дитина з інвалідністю». Але ми знаємо, що це неправда, адже інвалідність — це природна частина життя суспільства, і близько 10% людей народжуються з нею», — говорить Нія Нікель.
Вона підкреслила, що подібні випадки не трапляються з чоловіками, що свідчить про гендерну упередженість у медичній системі.
Економічні бар’єри та виключення з ринку праці
За довоєнними даними, близько 164 тисячі жінок в Україні виховують дітей з інвалідністю. Більшість із них фактично виключені з економічного життя.
«Наше дослідження показало, що майже всі жінки готові працювати. Їм потрібен гнучкий графік — не з 9 до 18, а система завдань, які можна виконати протягом дня. Це величезна когорта, яка могла б посилити економіку країни», — каже Нікель.
Вона наголосила, що такі матері залишаються у категорії «дотаційних», живучи на державні виплати, хоча могли б стати платниками податків і поповнювати бюджет.
Психологічний стан та потреба у державній підтримці
Найбільш тривожні висновки стосуються психологічного здоров’я матерів. За словами Нії Нікель, значна частина жінок має серйозні тривожні розлади, а психологічної допомоги їм держава не надає:
«Цифра, яку я показую: 15% мам, які готові до самоушкодження або самогубства. Від держави є послуги дитячих психологів, але немає підтримки для матерів, які виховують дітей з інвалідністю. Це нелогічно, адже саме вони визначають успіх і якість життя своїх дітей».
Нікель нагадала, що у Верховній Раді перебуває законопроєкт, який передбачає розширення послуг для людей з інвалідністю та їхніх опікунів.
«Ми не можемо надавати допомогу наполовину. Психологічна консультація чи центр денного перебування мають працювати повноцінно. І якщо ми прирівняємо виплати матерям до мінімальної зарплати, це вже буде крок до справедливості», — говорить Нікель.
Серед ключових послуг, які мають бути впроваджені, вона назвала центри денного перебування дітей, підтриманого проживання після 18 років, фізичної терапії та послугу respite — відпочинку для батьків:
«Коли мама доглядає дитину 24/7, вона не має відпустки. Це скорочує тривалість життя. Тому потрібні місця, де дитина може провести час, а мама відновити сили», — сказала Нія Нікель.
