Унікальні види під загрозою зникнення: як війна руйнує природу України
В Україні немає іншого ефективного механізму збереження дикої природи, окрім надання природним територіям охоронного статусу. Водночас повномасштабна війна вже суттєво вплинула на стан заповідних територій — станом на 2022 рік постраждали 44% таких земель. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.
За його словами, охоронний статус — єдиний спосіб зберегти природні території від забудови, вирубки чи промислового використання.
«Немає іншого механізму зберегти дику природу, окрім як надати охоронний статус певним територіям. Без цього природа перетвориться на вирубки, кар’єри, забудову і поля. Усі найцінніші природні території на планеті — це ті, які мають реальний охоронний статус», — говорить Василюк.
Він каже, що важливість таких територій пов’язана не лише з охороною рідкісних видів рослин і тварин, а й із культурною та особистою цінністю місць для людей.
«Рідкісні види можна зберегти тільки там, де вони природним чином існують. А з іншого боку — кожен із нас виріс у певному місці і хотів би, щоб воно залишалося таким, яким ми його любимо. Це можливо лише тоді, коли ми зберігаємо ці території у природному стані», — каже Василюк.
Майже половина заповідних територій уже постраждала
За словами еколога, найбільша проблема полягає в тому, що значна частина природоохоронних територій розташована саме там, де ведуться бойові дії — поблизу кордонів і на периферії.
«Станом на 2022 рік постраждало 44% заповідних територій України. Тобто хоча захоплена частина території України значно менша, заповідних територій постраждала майже половина. І це велика проблема, тому що їх ніхто ніколи не відновить», — говорить Василюк.
Він навів приклад заповідника «Асканія-Нова», який охороняється ще з XIX століття. Якщо такі території будуть остаточно знищені, їх відновлення стане неможливим.
«Якщо, наприклад, заповідник охороняється з 1898 року і буде зруйнований до кінця війни, ми ніколи знову його не відновимо», — каже Василюк.
Війна може призвести до зникнення унікальних видів
Олексій Василюк каже, що під загрозою перебувають не лише великі тварини, а й маловідомі види — комахи, молюски та плазуни, які можуть існувати лише на обмежених територіях.
«Часто найбільш цінними видами виявляються ті, про які більшість людей не думають. Це дрібні тварини, комахи, плазуни або мешканці водойм. Саме такі види часто є найбільш рідкісними», — говорить Василюк.
Серед прикладів — два види полозів, які в Європі трапляються лише в районах активних бойових дій в Україні, а також сліпак піщаний, що мешкає лише на Кінбурнській косі.
«Якщо ці види не зможуть пережити війну, вони просто зникнуть. Ця війна може стерти з лиця землі цілі види живих істот», — каже Василюк.
Він також нагадав про наслідки підриву Каховської дамби, які могли знищити унікальні види водних організмів у дельті Дніпра.
«У нижній течії Дніпра мешкали 12 видів дрібних молюсків і ракоподібних, які були лише там. Потужний потік води змів їх у море і засипав шаром мулу. Чи існують вони зараз — ми не знаємо», — говорить Василюк.
Масові переміщення птахів і знищення середовищ існування
За словами Василюка, війна вже змінила поведінку птахів, які традиційно зимували в Україні.
«Мільйони птахів із півночі Європи летіли зимувати на територію України, де для них були ідеальні умови. Але через вибухи й шум вони змушені пересуватися в інші місця, які для них менш придатні», — каже Василюк.
Також значних втрат зазнали місця гніздування, зокрема ліси в долині Сіверського Дінця, де раніше було одне з найбільших скупчень хижих птахів.
Україна накопичує унікальний досвід екологічного моніторингу війни
Василюк каже, що ця війна є першою, яку активно документують з екологічної точки зору. У майбутньому ці дані можуть стати важливими для дослідження впливу війни на природу.
«Жодна війна до цього не документувалася через екологічну призму так активно. Ми, на жаль, отримуємо величезний обсяг знань про те, як війна впливає на природу», — сказав Олексій Василюк.
За його словами, ці знання можуть бути використані для аналізу подібних подій у майбутньому, хоча сам досвід отримано ціною значних втрат для довкілля.
