Ціни ростуть, але пального вистачає: що відбувається на ринку нафти та чи чекати дефіциту
Світовий дефіцит — радше страх, ніж реальність, а Україна адаптувалася до енергетичних викликів. Так оцінює ситуацію на ринку нафти і пального заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський. Про це він розповів у коментарі Радіо Хартія.
Попри заяви про нестачу мільйонів барелів нафти, реальні дані свідчать про інше — ринок залишається насиченим, а ціни формуються під впливом очікувань і політичних рішень.
За словами Закревського, інформація про щоденний дефіцит 8–10 мільйонів барелів не має достатнього підтвердження.
«Ці оцінки нічим не підкріплені. Справжньої статистики немає, а спостереження аналітиків, навпаки, показують, що нафти на воді стає більше», — говорить Закревський.
Водночас удари по нафтопереробних заводах, які виробляють дизель і авіаційне паливо, не призвели до довготривалих зупинок.
«Нам повідомили про удари по найбільших НПЗ, але не сказали, що вже за півтори-дві доби вони частково відновили роботу» — каже Закревський.
Ціни ростуть через політику, а не через дефіцит
Ключовим фактором зростання цін стали рішення великих гравців, зокрема Китаю.
«Основний стрибок цін відбувся після заяви Китаю, що вони не будуть розблоковувати свої резерви і обмежують продаж нафтопродуктів в азійському регіоні» — говорить Закревський.
Наразі ринок перебуває у стані невизначеності: ціни коливаються, але фізичного дефіциту не спостерігається.
«Є страх, що нафти буде менше, але насправді її достатньо. Навіть за останній тиждень обсяги нафти на воді зросли на 45 мільйонів барелів» — каже Закревський.
Ринок контролюють довгострокові контракти
Закревський говорить, що важливу роль у стабілізації відіграють довгострокові контракти, які фіксують ціну і знижують ризики різких падінь.
«Ціна не впаде до 40 доларів, бо працюють довгострокові договори. Вони фактично фіксують ринок» — говорить Закревський.
Водночас значна частина торгівлі — це спекулятивні операції з ф’ючерсами.
«Ф’ючерси — це не фізична нафта. Це часто спекуляція, де контракти перепродають із дисконтом, якщо не вгадали з ціною» — каже Закревський.
Україна стала прикладом для Європи
На тлі глобальної нестабільності Україна, за словами експерта, вибудувала ефективну модель забезпечення паливом навіть в умовах війни.
«У нас одна з найкращих систем забезпечення населення нафтопродуктами. Ми навчилися працювати на колесах і швидко перебудували логістику» — говорить Закревський.
Кількість бензовозів у країні зросла втричі — з 1500 до 4500, що дозволило скоротити логістичний цикл до двох тижнів.
«Ми маємо надлишкову кількість заправок. Навіть якщо частину з них знищать, це не вплине на забезпечення» — каже Закревський.
Це також сприяє конкуренції і стримує ціни.
«У нас ціни часто нижчі, ніж у сусідніх країнах, бо немає монополії постачальників» — говорить Закревський.
Чи буде дефіцит пального
Після ударів по НПЗ ціни на дизель тимчасово зросли, але ринок швидко відреагував.
«Ми очікували, що ціна може перевищити 90 гривень, але вона стабілізувалася на рівні 84–85» — каже Закревський.
Це пояснюється наявністю запасів і появою нових джерел постачання. Автомобільний газ також не демонструє різкого зростання.
«Головне завдання — щоб не було дефіциту. А ціни в Україні все одно залишаться нижчими, ніж за кордоном» — говорить Закревський.
Диверсифікація рятує ринок
Україна активно розширює географію постачання енергоресурсів.
«У нас більше десяти постійних країн-постачальників, а минулого року було до сорока» — сказав Закревський.
За його словами, саме така модель — диверсифікація і гнучка логістика — може стати прикладом для країн Європи в умовах енергетичних криз.
