Стан водних ресурсів на Харківщині погіршується: громади шукають альтернативні джерела води
Стан водних ресурсів на Харківщині нині залишається незадовільним через постійні бойові дії та руйнування інфраструктури. Саме тому громади дедалі частіше шукають альтернативні джерела водопостачання, зокрема підземні води. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів менеджер з інфраструктури напряму відбудови благодійного фонду «Схід SOS» Олександр Шманьов.
За його словами, руйнування водної інфраструктури співпало із загальним зносом систем водопостачання, що створює додаткові ризики для населення.
«Стан водних ресурсів на Харківщині не є задовільним для всієї області. Область перебуває в зоні постійних активних бойових дій, обстрілів. Уся класична інфраструктура, до якої ми звикли — трубопроводи, греблі — руйнується. Це співпало з тотальним зносом систем, тому альтернативні джерела води, зокрема підземні води, стають дедалі важливішими», — говорить Шманьов.
Чому обрали саме Хроли
Одним із населених пунктів, де нині реалізують проєкт альтернативного водопостачання, стало селище Хроли Роганської громади. Причиною вибору стала активна позиція місцевої влади та жителів.
«Роганська громада зайняла проактивну позицію. Люди бачать перспективи розвитку і думають, як жити далі в складних умовах. Саме така позиція дозволила нам зустрітися і почати реалізацію інженерного рішення у цьому селищі», — каже Шманьов.
Чиста вода — лише на глибині
За словами Шманьова, поверхневі підземні води на Харківщині часто забруднені нітратами, тому для отримання безпечної води необхідно бурити значно глибше.
«Верхні рівневі води — до 60 метрів — дуже забруднені азотними нітратами і небезпечні для вживання. Тому потрібно бурити глибше — понад 100 метрів, іноді навіть до кілометра. Саме на таких глибинах можна знайти більш безпечну воду», — говорить Шманьов.
Перед бурінням проводять спеціальні дослідження для пошуку водоносних горизонтів.
«Ми співпрацюємо з фахівцями, які мають великий досвід у пошуку підземних розломів. Спочатку визначають місце, потім бурять розвідувальну свердловину, беруть зразки ґрунтів і води, щоб оцінити якість і спроєктувати експлуатаційну свердловину», — каже Шманьов.
Вода безкоштовна, але система потребує електрики
У нинішніх умовах важливо забезпечити роботу систем навіть за нестабільного електропостачання.
«Ця свердловина не буде повністю автономною — її роботу забезпечуватимуть генератори. Але ми працюємо над створенням мікромереж, які зможуть самостійно добувати і роздавати воду з мінімальним втручанням», — говорить Шманьов.
За його словами, подібний досвід уже реалізували у Миколаєві, де після руйнування водної інфраструктури встановили сонячні станції для роботи пунктів роздачі води.
«Ми встановили сонячні станції на пунктах роздачі води. Це свердловина, станція водоочистки і сонячні панелі, які мінімізують залежність від класичного електропостачання», — каже Шманьов.
Для жителів громади вода зі свердловини буде безкоштовною.
Вартість проєкту — мільйони гривень
Проєкт реалізується за співфінансування фонду та громади.
«З нашої сторони — приблизно 2,5 мільйона гривень на розвідку, проєктування і буріння свердловини. Орієнтовно до 2 мільйонів гривень — це внесок громади на благоустрій і станцію водоочистки», — говорить Шманьов.
Нині громада шукає донорів для фінансування станції водоочистки.
Попит на свердловини зростає
Потреба у незалежних джерелах води на Харківщині дуже велика.
«Черга стоїть дуже велика. Практично всі громади потребують альтернативних джерел водопостачання, бо класичні системи залишаються вразливими до обстрілів», — каже Шманьов.
Подібний проєкт уже реалізують у селі Зарожне Чугуївської громади.
«Свердловина в Зарожному забезпечуватиме два села — Зарожне і Тетлігу. Це близько 3,5 тисяч людей. Туди активно переїжджають внутрішньо переміщені особи, тому це дуже важливий проєкт», — говорить Шманьов.
Реалізація проєктів біля фронту — небезпечна
Близькість до лінії фронту значно ускладнює реалізацію таких інженерних рішень.
«Роботи поблизу фронту небезпечні. Бурильні установки можуть виглядати як військова техніка, тому існують додаткові ризики. Але навіть у таких умовах люди продовжують користуватися свердловинами, коли це дозволяє безпекова ситуація», — сказав Олександр Шманьов.
