Спорт — це безкоштовний ендорфін і світло в темряві — Руді про адаптивний спорт для ветеранів
Фізична активність допомагає ветеранам російсько-української війни повернути контроль над власним життям, завантажити роботою не тільки м’язи, але й мізки. Про важливість розвитку у Харкові адаптивного спорту Радіо Хартія розповів Арсеній Михайлов на псевдо «Руді», представник Східного Харківського територіального управління НГУ з питань ветеранської політики, учасник бойових дій.
Руді розповідає, що громадська організація «Незламний Харків», до якої він входить робить надзвичайно важливу справу для учасників бойових дій — допомагає їм адаптуватися до мирного життя через спорт.
«Армія забирає частину твоєї свободи, ти звикаєш виконувати команди. А коли звільняєшся, з’являється багато часу і розгубленість. Особливо якщо є травми чи ампутації. Спорт у цей момент дуже допомагає — він дисциплінує, вчить планувати свої дії, повертає контроль над собою і своїм життям», — говорить Михайлов.
Він згадав і власний досвід перебування у російському полоні, коли фізична активність буквально сприяла виживанню у нелюдських умовах:
«У полоні спорт допомагав мені тримати розум у нормальному стані. Тебе ламає, але після кількох вправ стає легше. Спорт — це безкоштовний ендорфін, який дає світло в навколишній темряві».
За словами ветерана, адаптивний спорт в Україні зараз активно розвивається, причому на низовому рівні. З одного боку, тренери та реабілітологи — як-от Ганна Семененко та Михайло Тарасенко, постійно проходять нові курси, вдосконалюють знання. На державному ж рівні діє програма «Незламний МВС», яка дозволяє безплатно відвідувати басейни майже в кожному місті.
«Коли ти поступово досягаєш результатів, навіть попри проблеми зі здоров’ям, це додає впевненості. Ти стаєш кращою версією себе», — каже Руді.
Окремо він також розповів про зустріч ветеранів з учнями одного з харківських ліцеїв, що відбулася минулого тижня:
«Діти сприймали нас не як людей з ампутаціями, а як героїв. Їм було цікаво, як ми живемо, як працюють протези. Це важливо, щоб вони з дитинства розуміли потреби ветеранів і будували наше майбутнє місто безбар’єрним та інклюзивним».
Він вважає, що такі зустрічі стирають кордони непорозуміння між військовими та цивільними і руйнують стереотипи, які поширює російська пропаганда:
«Наші ветерани — це не небезпечні чи агресивні люди, як намагаються показати вороги. Це ті, хто відстояв країну і тепер вчиться жити далі. І спорт у цьому — один із ключових інструментів».
