Штучний інтелект на війні: як він допомагає українським військовим і чи може замінити людину
Штучний інтелект дедалі активніше використовують на війні — від аналізу даних до допомоги з обслуговуванням зброї та роботи з дронами. Водночас повністю довіряти алгоритмам небезпечно, а використання відкритих моделей може створювати ризики. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів головний редактор порталу «Мілітарний» Михайло Люксіков.
Одним із перспективних напрямків є створення компактних цифрових асистентів для військових — фактично «помічників у кишені», які допомагають працювати зі зброєю та технікою.
«З останнім оновленням асистента додалося обслуговування стрілецького озброєння. Це фактично індивідуальна зброя кожного бійця. Ми розуміємо, що в силах оборони — сотні тисяч людей, і не всі мають змогу постійно звернутися до інструктора чи побратима. Тому мати під рукою підказку або можливість швидко отримати інформацію — це велика потреба», — говорить Люксіков.
Він каже, що такі системи можуть стати особливо корисними для роботи з великими масивами інформації — наприклад, під час розвідки.
«Людське око втомлюється, а комп’ютер при правильно навчених моделях може аналізувати великі масиви даних значно швидше. Якщо ціль виявляється швидше — відповідно швидше її можна уразити», — каже Люксіков.
Окремим напрямком є використання штучного інтелекту у сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ). За словами Люксікова, технології можуть допомогти аналізувати радіочастотне середовище та ефективніше протидіяти ворожим безпілотникам.
«Радіочастотне поле дуже насичене — це і зв’язок, і управління дронами. За наявності штучного інтелекту можна аналізувати частоти, які використовує противник, і швидше реагувати на їх появу. Це може значно підвищити ефективність використання тих засобів, які вже є», — говорить Люксіков.
ШІ також може допомагати у стратегічній аналітиці — наприклад, відстежувати інформаційні потоки або настрої противника.
«Модель могла б моніторити ворожі Telegram-канали, аналізувати зміни в риториці або настроях і давати швидкі висновки. Це не замінить аналітика повністю, але дозволить швидше реагувати на зміни», — каже Люксіков.
Водночас він каже: попри розвиток технологій, передавати управління бойовими рішеннями алгоритмам наразі небезпечно.
«Я не впевнений, що алгоритми зараз настільки досконалі, щоб приймати рішення щодо поля бою. Такі рішення впливають на життя людей — піхоти, операторів дронів, водіїв, техніків. Тому остаточне рішення має залишатися за людиною», — говорить Люксіков.
Він звернув увагу на ризики використання відкритих моделей штучного інтелекту у військовій сфері. За його словами, вони можуть давати неточні або помилкові відповіді, що створює небезпеку.
«Відкрита модель може не врахувати специфіку конкретного обладнання або мануалу і видати так звану «галюцинацію». У результаті людина отримує не підказку, а помилкову інформацію, яка може завести не туди», — каже Люксіков.
Він також додав, що Росія активно працює над розвитком власних технологій штучного інтелекту, і це визнають навіть на Заході.
«Про російські напрацювання говорять багато, і деякі технології вже потрапили під санкції. Є розуміння, що ворог може працювати над цим і використовувати умовно завтра», — говорить Люксіков.
За його словами, розвиток штучного інтелекту в оборонній сфері — це один із ключових напрямків сучасної війни, однак технології мають залишатися інструментом, а не заміною людини.
«Штучний інтелект — це інноваційно і дуже перспективно. Але віддавати йому повне управління людьми — зараз надто небезпечно», — сказав Михайло Люксіков.
