Російські атаки і ядерні ризики: у якому стані «Джерело нейтронів» у Харкові
Російські обстріли створюють безпрецедентні ризики для ядерних об’єктів в Україні — від наукової установки «Джерело нейтронів» у Харкові до окупованої Запорізької АЕС. Попри це, навіть у разі знеструмлення системи безпеки здатні працювати завдяки резервному живленню, однак головною загрозою залишаються прямі влучання. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів колишній голова Держатомрегулювання України Григорій Плачков.
За його словами, ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів» є важливим науковим об’єктом, створеним у співпраці з міжнародними партнерами.
«Це спільний проєкт із нашими американськими партнерами. Установка давала можливість виготовляти радіофармпрепарати для лікування раку, проводити наукові дослідження, навчати студентів у сфері ядерної енергетики та перевіряти стан матеріалів для атомних енергоблоків», — говорить Плачков.
Наразі установка перебуває у стані «холодного зупину» через безпекову ситуацію, однак навіть у такому режимі потребує стабільного енергопостачання.
«Як і на атомних станціях, необхідна електроенергія для відведення залишкового тепла. Якщо її немає — використовуються дизель-генератори, які можуть забезпечувати роботу систем безпеки 24/7», — каже Плачков.
Плачков говорить, що безпосередні влучання становлять основну загрозу, тоді як сам факт знеструмлення не обов’язково призводить до критичних наслідків.
«Якщо немає прямих влучань, то значних ризиків я не бачу. Але це все одно ядерна установка, і вона має перебувати у суворо регламентованому безпечному стані», — говорить Плачков.
Водночас він назвав обстріли ядерних об’єктів безпрецедентними для сучасної історії.
«В історії людства не було випадків, коли обстрілюються об’єкти ядерної інфраструктури. Це можна назвати неприкритим ядерним тероризмом», — каже Плачков.
За його словами, єдиним ефективним способом захисту таких об’єктів залишається протиповітряна оборона.
«Тільки ППО і мобільні вогневі групи можуть збільшити безпеку таких об’єктів. Вони не проєктувалися для умов війни», — говорить Плачков.
Окремо Плачков прокоментував ситуацію на Запорізькій атомній електростанції, яка залишається під окупацією РФ.
«Це дуже складний об’єкт — шість енергоблоків загальною потужністю 6 ГВт, велика кількість ядерного палива різного типу. Будь-які позаштатні ситуації можуть мати серйозні наслідки не лише для України, а й для Європи», — каже Плачков.
Серед ключових ризиків він назвав проблеми з електропостачанням і водою після руйнування Каховського водосховища.
«Коли відбуваються блекаути, включаються дизель-генератори для відведення тепла. Але є велика проблема з водою, адже станція є великим споживачем води, а водосховище зруйноване», — говорить Плачков.
Плачков також звернув увагу на обмежені можливості МАГАТЕ впливати на ситуацію.
«МАГАТЕ — це технічний регулятор. Вони фіксують порушення, але не мають політичних важелів, щоб зупинити обстріли», — каже Плачков.
Водночас саме місія МАГАТЕ наразі залишається єдиним джерелом незалежної інформації про ситуацію на окупованій станції.
«Це єдина міжнародна організація, яка змогла дістатися до Запорізької АЕС. Ми отримуємо від них дані і можемо аналізувати ситуацію», — сказав Плачков.
