Росія полює на АЗС: чи буде дефіцит пального і як може змінитися робота заправок
Російська армія атакує автозаправні станції на Харківщині. За півроку 2026 в області зафіксували 89 ударів по АЗС, більшість із них сталися у травні та червні. Такі дані в етері Суспільного озвучив керівник поліції Харківської області Петро Токар. У місті Харків за перші дев’ять днів липня російська армія одинадцять разів атакувала міські АЗС, це дані міського голови Ігоря Терехова.
Після серії російських обстрілів автозаправних станцій на Харківщині споживачі хвилюються, чи не повториться паливна криза 2022 року.
Чи буде дефіцит пального
Директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн не прогнозує загальноукраїнського дефіциту, але передбачає ускладнену логістику.
«У нас немає проблем з постачанням, пального досить. Проблема в тому, як його розподілити, як його довезти до споживача», — каже Куюн.
Найбільші труднощі можуть виникнути у прифронтових областях, вважає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
«До кризи це призведе, особливо це буде криза для прифронтових регіонів. Ми бачимо, що в таких містах як Тростянець, Нікополь вже немає жодної АЗС. Також немає АЗС на трасі Дніпро — Харків. Проблема поглиблюється з кожним днем», — сказав Омельченко.
Обидва експерти звертають увагу: російські війська атакують не лише автозаправні станції, а й бензовози, які доставляють пальне. Через це забезпечувати паливом прифронтові громади стає дедалі складніше.
«Водії бензовозів уже не дуже хочуть їхати в ці регіони, оскільки за ними вже полюють», — каже Куюн.
Як може змінитися робота АЗС
На думку Куюна, частина автозаправних станцій у небезпечних зонах може тимчасово припинити роботу:
«Якщо міста більш-менш прикриті, то що робити з трасовими заправками – поки не зрозуміло. Я думаю, деякі об’єкти будуть виводити з експлуатації, оскільки стає реально небезпечно. Я бачу й чую, що персонал станцій починає нервувати, оскільки постійно знаходяться у зоні ризику».
Він також вважає, що АЗС можуть скорочувати години роботи, а водіям варто бути готовими до того, що на заправках не буде звичного сервісу.
«Треба скоротити час й налагодити процес заправки, щоб там не було скупчення транспорту. Щоб швиденько: буквально по одній-дві машині під’їхали, ніяких там кави, чаю, сосисок. Швиденько заправились і поїхали», – сказав Куюн.
Чи можна захистити заправки
Надійно убезпечити стаціонарні автозаправні станції поблизу фронту практично неможливо, вважають експерти.
За словами Куюна, захисні конструкції можуть лише частково зменшити ризики:
«Зараз йдуть консультації з військовими, як захистити ці об’єкти. На жаль, що б ти не робив, на це у ворога є відповідь. Повісили антидронову сітку – FPV в ній заплутався, але прилетіла молнія або шахед – і сітка тут уже ні до чого. Пасивний захист – це мішки з піском, панельні укриття – могли б мінімізувати ризик для здоров’я людей».
Володимир Омельченко вважає, що навіть мобільні заправки не є безпечними, адже російські дрони можуть виявляти й рухомі цілі.
Як уникнути кризи пального
Одним із рішень Володимир Омельченко називає скасування авансового платежу на прибуток для АЗС у прифронтових регіонах. На його думку, це допоможе невеликим мережам не закриватися через високі ризики та додаткові витрати.
Другою опцією є мобільні автозаправки на прифронтовій території — дозвіл торгувати «з коліс».
«Це контейнери або спеціальні бензовози. Замість однієї АЗС можна зробити п’ять, але з мінімальними стандартами, без кафе, кондиціонерів, а просто елементарно заправитися “з бочки”», — каже Омельченко.
Він вважає, що держава має спростити бюрократичні процедури та запровадити пільги для паливного бізнесу на загрожених територіях країни:
«Можливо, треба скасувати ліцензії на продаж нафтопродуктів на цих територіях, щоб більше можливостей з’явилося у людей їздити туди і робити бізнес. Щоб зменшити вартість входу в цей бізнес й стимулювати бізнесменів там працювати».
Чи подорожчає пальне
Сергій Куюн не прогнозує різкого підвищення цін на пальне в Україні.
«По-перше, є дуже багато постачальників. По-друге, що це вирішить? Тобто намагатися перекладати таким чином на споживача свої втрати? Ні, я це виключаю», — каже Куюн.
Натомість Володимир Омельченко вважає, що в прифронтових регіонах ціни можуть зрости через високі ризики, додаткові витрати операторів та руйнування інфраструктури.
«На прифронтових територіях це дійсно може збільшити вартість, тому що ризиковано стає довозити туди нафтопродукти й там працювати. Людям потрібно додатково давати гроші за ризики. І це накладається на ремонтні роботи», — сказав Омельченко.
Водіям у прифронтових регіонах не варто чекати, поки бак спорожніє. Через російські атаки АЗС можуть тимчасово призупиняти роботу, працювати з перебоями. Експерти радять заправлятися завчасно та зважати на повітряні тривоги.
