Росії треба показати, що вона може дотягнутися до Києва: Тишкевич про нові атаки РФ
Росія використовує обстріли Києва як елемент психологічного тиску та інформаційної війни. Водночас сценарій нового наступу з Білорусі наразі виглядає малоймовірним через нестачу ресурсів і настрої всередині білоруського суспільства. Про це в ефірі Радіо Хартія заявив політичний аналітик Ігар Тишкевич.
За його словами, масовані атаки по столиці мають одразу кілька цілей — від демонстрації «відповіді» російському суспільству до перевірки української ППО та спроб створити внутрішню напругу в Україні.
«Росії треба було продемонструвати, що є якась відповідь на регулярні атаки українських безпілотників та ракет по території самої Росії. В 26 році війна з точки зору відчування прийшла і в тилові області Російської Федерації. І тепер Кремль уже не може подати це як локальну проблему. Тому Росії треба було продемонструвати, що вона може дотягнутися до центру Києва», — каже Тишкевич.
Він говорить, що ще однією метою атак є перевірка можливостей української системи протиповітряної оборони на тлі глобального дефіциту ракет до систем Patriot.
«Для Російської Федерації важливо перевірити, наскільки можна пробивати ППО саме по Києву. Не обов’язково влучити в конкретну ціль — їм важливий сам факт, що ракета долітає до центру столиці. Це працює і на внутрішню російську пропаганду, і як психологічний тиск на українців», — говорить Тишкевич.
Він також каже, що Кремль намагатиметься створювати додаткову напругу всередині українського суспільства через інформаційні кампанії та обстріли.
«Одне із завдань Росії — це створення точок напруження всередині українського суспільства. Щоб українці почали конфліктувати між собою. Це і політичні теми, і теми, пов’язані з війною, і удари по містах. Росія очікує насамперед психологічний ефект, який мав би працювати на дестабілізацію ситуації в Україні», — каже Тишкевич.
Росія активізує інформаційні вкиди про Білорусь через невдачі на фронті — Крамаров
Окремо він прокоментував загрозу нового наступу з території Білорусі. За його словами, підтримка прямої участі у війні серед білорусів залишається низькою.
«Соціологія показує стабільно низьку підтримку вступу Білорусі у війну проти України. Наприкінці 25 року лише близько 7% громадян допускали участь білоруської армії у війні. Більше половини населення — проти. Для Лукашенка це дуже небезпечний сценарій», — говорить Тишкевич.
За його словами, Росія водночас зацікавлена у збереженні напруги навколо білоруського напрямку, щоб змушувати Україну утримувати там додаткові сили.
«Є реальна військова складова, а є велика інформаційна складова навколо цього. Це питання навчань, демонстрації військової загрози. І це змушує Україну тримати війська на кордоні. Для Росії це теж важлива частина гри», — каже Тишкевич.
Він також припустив, що навколо Білорусі можуть активізуватися окремі дипломатичні треки між Мінськом і країнами ЄС.
«Окрім переговорного треку зі Сполученими Штатами та Польщею, цілком вірогідно, що можуть з’явитися окремі контакти з державами «старої Європи» або з Європейським Союзом загалом», — сказав Ігар Тишкевич.
