Про свій стан потрібно говорити завжди, завдання командирів — нормалізувати це: дослідник про психологічну підтримку військових
Система психологічної підтримки військових в Україні не завжди працює як слід. Чому так стається і чи можна виправити наявні помилки – на Радіо Хартія розповів Сергій Богданов, керівник дослідницького центру психічного здоров’я Національного університету Києво-Могилянська академія. (НаУКМА).
Як в Україні працює психологічна підтримка військових
Науковці Центру психічного здоровʼя НаУКМА разом з експертами правозахисного центру для військовослужбовців «Принцип» презентували результати масштабного дослідження того, як в українській армії діє система психологічної підтримки бійців. За словами Сергія Богданова, робота мала дві складові: аналіз нормативних документів та близько 50 глибинних інтерв’ю з військовослужбовцями, експертами й надавачами послуг:
«Ми прагнули не лише виявити слабкі місця, а й зрозуміти, що вже працює добре і може бути масштабоване», – говорить Богданов.
Основними проблемами системи психологічної підтримки дослідники назвали брак кваліфікованого персоналу, виснаження військових через відсутність ротацій та пріоритет бойових завдань над турботою про психічне здоров’я.
«Хоча система багаторівнева – від самодопомоги до реабілітації, – доступ до послуг нерівномірний. Він залежить від командира, від його ставлення до психологічної підтримки, а також від активності самих військових», – каже Богданов.
В інтерв’ю військові ділилися різним досвідом: у підрозділах, де командири відкриті до теми, допомога працює ефективно, вчасно надається відпустка чи консультація. Водночас у випадках нерозуміння або стигматизації доступ до психолога може бути заблокований.
«Говорити про свій стан – це завжди добре, і бажано, що мати у своєму оточенні людину, з якою ти можеш відкритися, спокійно поговорити. Завдання командирів – нормалізувати це і створювати таку атмосферу довіри», – говорить Богданов.
Ввід помічників психолога до телемедицини
Окрему увагу дослідження приділило новим підходам. Богданов відзначив позитивні приклади використання «помічників психолога»: капеланів, медиків чи просто авторитетних побратимів, які пройшли спеціальне навчання
«Є стандартизовані протоколи по типу iCover. Людину можна навчити надавати першу психологічну допомогу, підтримати побратима. Але важливо, щоб була супервізія досвідченого психолога», – каже Богданов.
Серед перспективних напрямів – розвиток телемедицини та дистанційного консультування:
«Сьогодні вже існують проєкти, як-от Anima, що дозволяють діагностувати стан за допомогою айтрекінгу (технологія відстеження руху очей, куди саме і як довго дивиться людина — Ред.) та спеціальних пристроїв. Це відкриває можливості для оцінки та підтримки навіть на відстані», – говорить Богданов.
Він також наголосив на необхідності створення чітких алгоритмів доступу до амбулаторної психіатричної допомоги. Богданов каже, що в принципі будь-яка людина у війську може отримати таку допомогу, але досі немає зрозумілої процедури. Через це бійців часто направляють одразу до стаціонару, що не завжди є виправданим.
Загалом команда сформулювала близько 30 рекомендацій – від навчання командирів і залучення цивільного сектору до розробки нових протоколів.
«Це завдання комплексне. Ми не зможемо швидко розв’язати проблему браку кадрів, але можемо створити систему, де працюють і професіонали, і навчені помічники, а командири стають провідниками до допомоги», – сказав Богданов.
