Окуповані Олешки третій місяць на грані голоду – голова міської адміністрації
Окуповане Росією селище Олешки Херсонської області, де залишається дві тисячі людей, опинилося на грані голоду. У місті немає світла, води й газу, окупаційна влада вже три тижні не привозила продукти. Виїхати з міста люди не можуть через заміновані дороги й обстріли. Про ситуацію в громаді в ефірі Радіо Хартія розповіла начальниця евакуйованої Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко.
Гуманітарна криза в Олешках розпочалася в грудні 2025 року, у лютому 2026 року ситуація ускладнилася і з того часу стала, за словами Гасаненко, критичною:
«Третій місяць місто існує на грані голоду. У певні періоди березня – квітня ситуація наскільки загострювалася, що до лікарні почали поступати люди, які втрачали сили від голоду».
Продукти, за даними евакуйованої міської адміністрації, до Олешків поставляли один раз в березні, один раз в квітні. З того часу вже три тижні їжі до Олешків не завозили. Тільки сьогодні у місто змогли заїхати три автівки з продуктами, це не гуманітарний вантаж, а підприємці, пояснює Гасаненко, але в людей може не бути готівки, щоби купити необхідне.
«Для того, щоб отримати будь-які так звані соціальні виплати, які пропонувала окупаційна влада, треба подолати “дорогу смерті”, щоби мати якісь кошти», – каже Гасаненко.
За її словами, під’їзди до міста заміновані.
«Учора машина з продуктами робила спробу заїхати в місто, але підірвалася на міні. Ну от сьогодні так таке диво сталося, що машина з продуктами зайшла», – каже Гасаненко.
В Олешках нині залишається дві тисячі чоловік. Серед них 47 дітей і багато людей похилого віку і таких, що потребують піклування. За останній місяць покинути місто вдалося 50 людям.
Окрім безпекових викликів, зокрема обстрілів, комунальні та побутові умови у місті майже відсутні: немає води, їжу люди готують на багаттях:
«Є окремі приватні свердловини, але ніхто не береться стверджувати, наскільки якісною є та вода. Аптека начебто при лікарні є, але там обмежений асортимент ліків, і люди з аутоімунними захворюваннями, та навіть з будь-якими, не отримують належної медичної допомоги. У разі, якщо ти поранений через обстріл, швидка допомога не виїздить уже чотири роки», – каже Гасаненко.
Гідно поховати померлих у місті немає можливості.
«Окупаційна влада вимагає наявність довідки про проходження судмедекспертизи в Каланчаку. Через “дорогу смерті” везти тіло померлої людини, ризикуючи життям, ніхто не береться. Тому на сьогоднішній день в Олешках є тіла людей, які не поховані по декілька місяців. Я знаю про чоловіка, який не похований з грудня».
Єдиною шансом для людей виїхати з Олешок, на думку Гасаненко, міг би бути гуманітарний коридор – режим тиші за участі міжнародних організацій, які б виступили гарантами безпеки для цивільного населення.
