Обкладинка подкасту: Ми живемо у своєму всесвіті, де музика не має жанрових меж: Саша Кладбіще про українське кантрі і Zwyntar
    Фото: Саша Кладбіще / Telegram

    Ми живемо у своєму всесвіті, де музика не має жанрових меж: Саша Кладбіще про українське кантрі і Zwyntar

    Антон Алохінссон Ольга Трачук

Музика кантрі в Україні ніколи не мала по-справжньому широкої популярності, проте її постійно слухала віддана авдиторія. В Україні цей жанр має глибші корені, ніж може здатися на перший погляд. Про витоки й розвиток українського кантрі та дарк-фолку в ефірі Радіо Хартія розповіла солістка та лідерка гурту Zwyntar Саша Кладбіще.

0:00 0:00

Українське кантрі: від пісень фронтиру до власного звучання

«Були гурти і давно, які грали, можливо, не повністю кантрі тему, але густо замішану на ньому. Наприклад, у нас є такі гурти, як Lemko Bluegrass Band. А bluegrass — це жанр, який дуже дотичний до кантрі», — каже Саша Кладбіще.

Вона згадує і фестиваль «Дикий захід» 2010-х років, де вперше з’явилися українські гурти, що відкрито працювали з кантрі-музикою.

«Всі, хто починають у нас грати кантрі, вони спочатку починають це як вторинну музику. Ми надихалися західними аналогами, але потім трансформуємося в щось своє», — говорить Саша.

Вона проводить паралелі між американським і українським досвідом: «Українське кантрі тематично схоже на музику США — тому що у нас в певному сенсі схожа романтика фронтиру. У них був західний фронтир, а у нас — східний. І тому є така схожість жанрова, інструментальна. По звучанню ми схожі на раннє кантрі зі Штатів, але потім додаємо елементи українського фолку».

Дарк-фолк і власний всесвіт Zwyntar

Дарк-фолк та унікальний стилю Zwyntar вплинув і на інші проєкти Саши Кладбіще, що існують паралельно з основним гуртом:

«У нас є проєкт Folkulaka, де ми беремо український фолк, якісь традиційні пісні, але не супер відомі, і переробляємо їх у більш гороровий жанр. Наприклад, пісня «Сон» — це мікс із двох колискових, але ми додали страшну, готичну тему», — каже вона.

Фото: Саша Кладбіще / Telegram

Солістка Zwyntar розповідає, що його засновник Ерік, який у гурті грав на банджо, а нині мобілізувався до Сил оборони, завжди був великим знавцем американської «південної готики» в літературі та кіно:

«Перші пісні гурту були замішані на цьому стилі. Але ми зрозуміли, що хочемо не просто косплеїти Америку, а зробити щось своє. На ниві нашого культурного бекграунду, навіть просто переосмислити який було класно», — говорить Саша.

Zwyntar орієнтувався на хвилю відродження жанру у 1990-х у США, коли виник жанр дарк-кантрі:

«Ми більше спиралися на це відродження, на темне переосмислення. І так ми створили свій маленький всесвіт — із відьмами, похмурими істотами, монстрами. Згодом ми перестали бути обмежені жанром і почали оспівувати цей всесвіт у різних стилях — від психоделічного року до інструментальних експериментів», — каже Саша Кладбіще.

Війна як новий вимір творчості

Останній альбом гурту «На іншому боці ріки» став відображенням війни та особистих переживань музикантів.

«Він вийшов саме через війну. Це не було рішенням відмовитися від містичного, але так склалося, що альбом тематично про війну, про наші рефлексії. Наприклад, пісня «Чоловік у чорному» — про безвісти зниклих», — говорить Саша.

За її словами, гурт має особливу популярність серед військових:

«Нам дуже часто пишуть військові. Я чую кантрі у їхніх плейлистах — Ukiez, «Онтаріо», Саша Буль, «Харцизи». Це музика, яка резонує з їхнім досвідом».

Українське кантрі та дарк-фолк не лише продовжують традицію американського жанру, але й формують власний культурний простір, де поєднуються фольклор, готика та рефлексії війни.

«Ми гурт, який починав із дарк-кантрі, але тепер живемо у своєму всесвіті, де музика не має жанрових меж», — сказала Саша Кладбіще.

Фото: Саша Кладбіще / Telegram
Графічний елемент: мікроавтобус

Підтримайте радіо

Ми існуємо завдяки вашій підтримці.
Станьте нашими підписниками на патреоні та підтримуйте нас донатом на банку.
Або за реквізитами:
ЄДРПОУ 45784628
IBAN UA273515330000026002045916262,
призначення «Добровiльне пожертвування на проєктнi витрати».


Дякуємо, що ви з нами!